Чому комп'ютери не розуміють жартів? Розмова про гумор, біль та БДСМ з нейробіологом Романом Розенгуртом

Гість – нейробіолог, сценарист Роман Розенгурт.

Роман Розенгурт: Інколи є хороший жарт, ти посміявся, але не можеш проаналізувати думку, яку цей жарт несе. Вона може бути маніпулятивною чи помилковою. Ти думаєш: так, жарт хороший, а насправді це не так. Багато жартів будуються на стереотипах, на них дуже легко жартувати. Але ці ж жарти й підтримують ці стереотипи. Тому можна посміятися, а потім вдуматися: це ж жарт, який показує жінок так, начебто зараз 19 століття, а насправді – 21. Зараз важко шукати жарти – треба ж нікого не образити.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Частинка почуття гумору у тому, аби не тільки знайти жарт, але й зрозуміти, з ким його жартувати. Можуть бути жарти про Голокост, які розповідають євреї (і то не для всіх), але вони будуть дивно виглядати, якщо їх розказуватимуть як анекдоти на КВК. Кожному жарту своє місце.

Розуміння, що сказати мамі, друзям, дає наша фронтальна зона. Це про розуміння, як відреагує та чи інша людина на жарт.

Цікаво, що сприйняття гумору – це набагато складніший процес, ніж жартування. Для мозку жарт – загадка. Ми повинні зрозуміти сенс жарту.

• Є комп’ютерні програми, які жартують, але немає програм, які розуміють гумор. Це процес, який поки що не можуть симулювати за допомогою комп’ютера.

Про біль

Біль – це широкий феномен. Вивчають біль як соціальне явище, хронічні болі, можливості гамувати біль, не використовуючи анестетиків. Це цікавий процес, він був мені цікавим, ще коли я був в армії. Біль в армії – постійний супутник. У тебе постійно щось болить. У якийсь момент ти перестаєш ставитись до болю на емоційному рівні. «Ну, там щось болить, не загрожує, можна продовжувати». Ніби сам вирішуєш.

Мій близький друг робив дослідження в Ізраїлі та Америці. Якщо пара з двох люблячих людей тримається за руки – вони сприймають біль як менш інтенсивний. Хоча інтенсивність болю не змінюється. З просто знайомим це не працює. З парами, які розлучаються, також. Це цікавий механізм. Є багато досліджень, пов’язаних зі зв’язком центрів болю та задоволення.

Майже за все, що ми робимо, ми маємо отримати внутрішнє заохочення: від ходьби, спорту, сексу, їжі. Якщо ці зони не працюють, висока ймовірність летального випадку, бо людина не їстиме. Зони сприйняття болю тісно пов’язані з зонами задоволення: звільняється велика кількість ендорфінів, яка має знизити інтенсивність болю.

Зазвичай, якщо ми відчуваємо біль, значить щось сталося. Тому у нас виділяється багато кортизолу, нам страшно. Біль зазвичай означає небезпеку здоров’ю. Але, наприклад, біль у спортзалі соціально прийнятний, бажаний, його ми можемо перервати в будь-який момент, тоді немає гормону стресу, але ми отримуємо ендорфіни. Від болю можна отримати задоволення. Так само і в БДСМ-практиках. Людина знає, що вона там добровільно, що можна перервати все в будь-який момент. Також немає гормонів стресу, але виділяються ендорфіни.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS