Гостя — кандидатка хімічних наук Катерина Теребіленко.
Катерина Теребіленко: Нанохімія дуже щільно ввійшла не тільки в науку, але й у брендинг і маркетингові шляхи. Це означає, що більшість продуктів, які мають заявлені наночасточки, наносистеми, в більшості випадків їх не місять, а це лише маркетинговий хід.
У патчах, слава Богу, немає нічого «нано». Ми з вами звикли, що золото — це безпечний метал. Ми носимо прикраси з металами, ми не чуємо про те, що в когось була алергія на золото. Ми готові до того, що це абсолютно інертний і безпечний метал.
Є сучасні дані, які навіть показують про цитотоксичні властивості (можуть пошкоджувати клітини) наночасточок золота — досить серйозні. Ця небезпека поки що прихована, тому що повністю детальних досліджень на людях не проводили.
Із павербанками теж все дуже неоднозначно. Той технологічний бум, який очікується з моменту відкриття графенів (це двовимірний матеріал із карбону)… Ми маємо великий розрив між теорією і практикою.
Графени були відкриті в 2004 році, Нобелівську премію отримали за це в 2010, а зараз всі дослідження стосовно графенів залишилися на стані розробки оптимального способу одержання. Щоб він був дешевий, масово доступний, щоб ми могли це робити в грамових кількостях. Поки що це не реалізовано.
Можуть бути якісь вугільні електроди, які ми, в принципі, можемо грубо називати «матеріалами типу графен». Це також маркетинговий хід.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS