facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Несподіване про нюх після COVID-19 і поради для активності мозку: інтерв'ю з Вікторією Кравченко

Говоримо про «тиждень мозку», про запахи, когнітивний резерв і…  жонглювання.

Несподіване про нюх після COVID-19 і поради для активності мозку: інтерв'ю з Вікторією Кравченко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гостя — кандидатка біологічних наук, викладачка кафедри фізіології людини і тварин ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ ім. Т. Шевченка Вікторія Кравченко.

Вікторія Кравченко: Теорія когнітивного резерву говорить про те, що чим більше різних стимулюючих активностей для мозку (і це не тільки про навчання) ми практикуємо, тим довше ми можемо користуватися жвавим гнучким мисленням і використовувати наш мозок на повну.

Будь-які види діяльності, які залучають різні сенсорні, моторні системи мозку, які мають між собою взаємодіяти, вони теж будуть сприяти нарощуванню цього когнітивного резерву. Провідна думка — що ми маємо якомога більше робити речей, які ми не робили, і намагатися цим підтримувати мозок у тонусі.

Про нюх і ковід

Люди стурбовані щодо того, що відбувається із їхніми мізками після ковіду. Особливо це стосується когнітивного зниження, яке більшість людей відчуває. Мені трапилася стаття, яка вийшла влітку. Це стаття китайських вчених, які досліджували мікроструктурні зміни мозку людей, які перехворіли на ковід.

Через три місяці після хвороби в тих людей, які хворіли з втратою нюху (і мали досить серйозні зниження пам’яті, уваги), спостерігали зміни в тих ділянках мозку, які обробляють нюхову інформацію.

  • У людей, які втрачали нюх, через 3 місяці збільшилася кількість сірої речовини у вищезгаданих ділянках. Не зменшилася, як ми могли очікувати, а збільшилася. І вона була більшою у порівнянні зі здоровими людьми.

У тих людей, у яких не відновився ще нюх, в них кількість сірої речовини була зменшена. Виглядає так, що у мозку відбувається після захворювання компенсаторна перебудова, і, внаслідок того, що до нього перестав надходити нюховий сигнал, ймовірно, йде посилений нейрогенез в тих ділянках, які відповідають за обробку нюхової інформації. А оскільки, на щастя, в нас провідні шляхи нюхового аналізатора дуже тісно пов’язані з тими структурами, які відповідають за формування пам’яті і емоційної пам’яті, то в тих ділянках теж набудувалася нова сіра речовина. Можна очікувати, що і ті симптоми (когнітивні) будуть покращуватися внаслідок того, що мозок таким чином відреагував на те, що прибрали один з його улюблених видів чутливості.

Є надія, що через 3 місяці після хвороби у людини має збільшитись кількість нейронів у нюхових центрах, і прикрі паузи в словах і пригадування «А як же це називається?» пройде.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

«В Україні нема загального обліку постраждалих від збройної агресії» — Луньова

«В Україні нема загального обліку постраждалих від збройної агресії» — Луньова

Бліда поганка: чим небезпечна та як відрізнити від сироїжки

Бліда поганка: чим небезпечна та як відрізнити від сироїжки

Зібрати дрон за 200$ у себе вдома: як працює ініціатива Social Drone UA

Зібрати дрон за 200$ у себе вдома: як працює ініціатива Social Drone UA