Птахи-трансвестити і соціальний мем про природний добір: розмова з Наталею Атамась і Семеном Єсилевським

Наталя Атамась: У нас ботанік-зоолог — це часто людина з певною громадянською позицією. Бо ми маємо займатися природоохороною. Це вимагає популяризації. Ти маєш пояснювати, чому хочеш зберегти ось цей клаптик землі чи води, чи ще щось. Коли починаються проблеми з науковою системою, висловами якихось депутатів, фракцій, політиків, починають говорити: «Наука — це дорого, вона не потрібна». А ти такий одразу: «О, на нас наїзд, зараз почнемо відповідати!». Багато з нас займається цим, щоб пояснити, навіщо ми потрібні.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Я написала книжку, присвячену життю птахів, я її вже здала видавництву. Я буду порівнювати, як це виглядає в людей, і як це виглядає в птахів.

Є дуже цікаві речі, починаючи від моєї улюбленої історії про куликів брижачів. У них 1% — трансвестити: самці, які виглядають, як самиці, поводяться як самиці, навіть вступають в гомосексуальній зв’язки з самцями. Чому вони це роблять і чому це виникло? Це цікава історія, яка зводиться до того, що природа дуже різноманітна. Все, що деякі вважають якимось збоченням, чимось не таким — якщо ми покопаємось — в природі є, має біологічний зміст.

Семен Єсилевський: Людина — тваринка, яка дуже швидко перемикає фокус уваги.

• Що б ми не робили, ми не можемо примусити людей протягом року бути уважними, носити маски.

Ми як науковці звикли до певної дисципліни. Якщо в лабораторії людина в масці й протигазі роками працює, то для неї це нормально. Пересічна людина не може себе примусити до такої ж самодисципліни: як мислення, так і побутових дій.

Увесь світ не справляється з такою проблемою. Коли епідемія чуми чи холери розвивається на очах за кілька днів, то тут в людей вистачає фокусу уваги, щоб захистити себе та оточення. Коли це відбувається роками, ми не знаємо, що робити з людською психологією.

Природний добір — це такий соціальний мем. Що, мовляв, якщо хтось робить щось неправильно, природний добір його відфільтрує. Тут є дві речі: сила природного добору і те, на кого він діє. Якщо ми кажемо про природний добір, який діє на дорослих людей, то люди старшого віку для Дарвінівського відбору нецікаві взагалі. Вони вже розмножилися. Що далі буде з цим організмом — відбору байдуже. У нього вже є нащадки, яким він передав гени.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS