«Роль спокійного впевненого дорослого»: як говорити про вакцинацію з тими, хто має сумніви?

Гість — кандидат біологічних наук, співавтор проєкту «Майбутні» Петро Чорноморець.

Петро Чорноморець: У нашій школі «Майбутні» ми учням пропонуємо простір, в якому можна знаходитись, і дорослих, які реально круті: розбираються у своїй темі, цікавляться нею. Зараз у нас є шеститижневі цикли. Кожен викладач пропонує один, або кілька своїх курсів, діти знайомляться з ними, потім обирають, куди хочуть ходити.

Ми робимо розклад. Дитина ходить тільки на те, що вона обрала, і займається тільки тим, що обрала. Це, в результаті, тотально змінює все. Проблема мобільних телефонів, яка стоїть гаряче в кожній школі… У нас немає заборони на мобільні телефони, але при цьому вони ними не користуються у старшій школі.

Про коронавірус і вакцинацію

В Україні є багато людей, які критично мислять, які дуже багато знають. Мені здається, тут не в знаннях справа. Знання і достатньо точне якісне мислення допомагає зробити рішення, але воно не допомагає, коли ми говоримо про масові контексти. У масовому контексті — це, в першу чергу, довіра до інституцій, до влади та медицини як інституту, і людей, і медиків — до науки, як інституту. І розуміння, як працює не біологія, а статистика.

• Тому мене дуже напружує зараз той рівень агресії, який зараз є: вакцинаторів проти антивакцинаторів. Мені здається, ця агресія б’є знову по довірі, і, відповідно, грає не в тому напрямку.

Коли ми говоримо про перелякану мавпочку, то єдине, що може заспокоїти перелякану мавпочку — це сильніша і надійна мавпочка поруч. Якщо про людей: то це про те, що ми інституцію сприймаємо як зграю, яка нас захистить.

Якщо люди звертаються до мене з питаннями про вакцинацію, в тому числі ті, хто вважають, що не треба вакцинуватись  (проте, чомусь вирішили мене запитати), то я приймаю роль спокійного впевненого дорослого. Я взаємодію, це, в першу чергу, зі страхами. Після того я малюю картинку. По-чесному. Я стосовно вакцинації теж обережний, розумію, що там є побічки.

Те, що їх частота відносно невелика — неважливо для тих, хто її таки отримав. Відповідно, людина, яка цього боїться, у нас в країні на відміну від інших країн, не отримає підтримки, якщо в неї буде побічка (їй скоріше ще навалять: «це ти зараз розганяєш інтернетівську війну»). Я, розуміючи, що людині страшно, розбираю ці страхи. Я не ставлю собі за задачу (можливо, це звучатиме не дуже добре), зробити так, щоб ця людина після розмови зі мною вакцинувалась. Я ставлю задачу підтримати і дати ту частину картинки, яку я можу дати.

• Єдиний спосіб розв’язати проблему, яка стосується вакцинації та ковіду — зменшити рівень напруги в плані страхів. Якщо ми зменшимо страхи — це працюватиме. Якщо нарощуватимемо страхи і агресію — я не думаю, що це допоможе.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS