З академічної науки — у фармацевтичну галузь: розмова з біологом Дмитром Демашем

Гість — кандидат біологічних наук Дмитро Демаш.

Дмитро Демаш: Зараз вже 4 роки працюю на одну з українських фармацевтичних компаній. У принципі, я є представником такої «фарммафії», яка «наживається на нашому здоров’ї» (жарт).

Я захищав дисертацію на мишках і щурах. Якщо по-простому і для слухачів: у нас був протипухлинний препарат «цисплатин», який протягом довгого часу використовується при лікуванні різноманітних пухлин. Є проблема з тим, що, з одного боку, він токсичний, а з іншого — певні пухлини до нього стійки. У нас було завдання — побороти стійкість і покращити його профіль безпеки. Гіпотеза була в тому, що пухлини — це пастки для різних поживних речовин. Зокрема, для заліза. Хотіли об’єднати молекулу цисплатину з залізовмісними наночастинками, щоб вони накопичувались у пухлині. Тоді ми таргетно діємо на пухлину.

Результати були позитивні. Дійсно, у мишей пухлини росли повільніше. Він діяв у новій формі навіть на ті пухлини, які були спершу стійкими до цисплатину. Власне, про це була дисертація.

На жаль, практичного результату не вийшло. Від впровадження нанотехнологій в медицину зиск дуже малий. У тому числі через те, що такі конструкції банально дуже дорого створювати.

• Ми можемо витратити 1 мільйон гривень на те, щоб вилікувати одну мишку. Це буде круто з академічної точки зору. Ми покажемо, що це реально зробити. Але ніхто не буде витрачати такі гроші.

Навіть на те, щоб розробляти препарат, який, можливо, буде через купу років ефективний і дасть +5% до ефективності.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

0