Пандемії COVID-19 сьогодні присвячено значну частину матеріалів в українських медіа. Які новини про коронавірус ми бачимо щодня? На які заголовки клікаємо? Комісія з журналістської етики відзначає: одна з головних проблем висвітлення пандемії – штучне звуження кола тем, людей і соціальних груп. Як результат – спотворене уявлення про те, що насправді відбувається в Україні й світі.
На які ознаки звертати увагу, щоб зрозуміти, що те чи інше медіа читати не варто? Розповіла Ліна Кущ, перша секретарка Національної спілки журналістів України, журналістка, медіаекспертка, членкиня Комісії з журналістської етики.
Ліна Кущ: Я б радила звертати увагу на те, які емоції у вас викликає той чи інший матеріал. Якщо ці емоції різко негативні – страх, огида, тривога, то варто бути обережними, це може бути ознакою маніпуляції. Крім того, пам’ятайте, що кожен матеріал, який ви читаєте, слухаєте або дивитесь, повинен вирішувати якусь вашу особисту проблему або завдання. Якщо ви бачите, що це не вирішує вашу потребу розважитись чи отримати якусь практичну інформацію, то постає питання: а чию проблему вирішує цей матеріал? Якщо ми бачимо новину, що міський голова якогось міста вручив допомогу лікарям, не бачимо там нічого про потреби пацієнтів, значить ця інформація — піар цього міського голови. Більше нічого!
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Є ціла низка тем або соціальних груп, які виключені з загального інформаційного простору, про них поки нічого не видно, не чути. Наприклад, про долі сімей, які збиралися усиновити дітей і через коронавірус виникли з цим проблеми. Я зрозуміла, що не можу згадати такі матеріали у нас в інформаційному просторі. Проте ця проблема стосується не однієї сім’ї. Так само в інформаційному просторі випадково з’явилась тема й обговорення сурогатного материнства. Через пандемію діти, народжені від сурогатних матерів, залишилися в Україні, їх не могли забрати батьки. Ми бачимо дуже великий спектр тем і проблем, про які потрібно писати й говорити. Можливо, у цих людей немає іншого шансу бути почутими, окрім як через журналістів. Завдання журналістів про це говорити.
Шкода, що тема Донбасу й окупованих територій взагалі зникає з порядку денного українських медіа, особливо коли спалахнула пандемія. Якщо зараз ми щось і бачимо, то це зведення штабу ООС, але це не розповіді про людей.
***
Чи правда, що медсестра померла після того, як їй ввели вакцину проти коронавірусу? Чи правда, що така вакцина може викликати безпліддя і безліч хвороб?
Говорили про це з Альоною Романюк, редакторкою інформаційної кампанії «По той бік новин».
Альона Романюк: Насправді, ця медсестра не померла – це фейк, який розповсюджують противники вакцинації. Насправді ця жінка має певну особливість організму – може втрачати свідомість через біль. Вона ходить на роботу, про це є відповідні звіти, можна все глянути й перевірити.
Все це працює на кількох основних постулатах. Є певні упередження щодо вакцинації. Якщо дивитись на новини, які публікують наші медіа, то у випадках, коли людині стає погано нібито внаслідок вакцинації, цю подію дуже сильно висвітлюють, навіть коли немає доказів.
Була ще історія, коли нібито померло 6 людей від вакцини Pfizer, що теж брехня. Цю інформацію поширювали блогери, які намагаються нагнати жаху. Насправді завжди фіксуються люди, на яких проводять випробування. Померло 4 людини з групи, яка отримувала плацебо, а не вакцину! Також померло 2 людини, які були у групі вакцинації. Існує таке когнітивне викривлення, коли «після цього» підмінюється на «унаслідок цього». Медики говорять мовою фактів і аргументів, у той час, як антивакцинатори б’ють на емоції й викривляють факти.
Навколо російської вакцини також поширюють фейки для того, щоб її ще більше просувати. Була історія, що нібито Ізраїль закупив для всіх громадян масово російську вакцину. Відбулася підміна понять – одна ізраїльська фірма закупила російську вакцину, але просто для того, щоб перепродати її в інші країни.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Програма виходить за підтримки Комісії з журналістської етики.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS