У РФ заблокованих українських медіа менше, ніж у Криму, бо росіяни вважають Крим особливо небезпечним — Ірина Сєдова

Розмова про доступ до правди на тимчасово окупованих територіях.

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Ірина Сєдова,

Андрій Кулаков,

Олексій Мацука

У РФ заблокованих українських медіа менше, ніж у Криму, бо росіяни вважають Крим особливо небезпечним — Ірина Сєдова
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/04/hr-ne_vedys-2021-04-22.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/04/hr-ne_vedys-2021-04-22.mp3
У РФ заблокованих українських медіа менше, ніж у Криму, бо росіяни вважають Крим особливо небезпечним — Ірина Сєдова
0:00
/
0:00

На окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також в Криму блокують українські медіа, великий вплив мають російські ЗМІ з антиукраїнською риторикою. Безліч фейків, маніпуляцій, перекрученої інформації. Людям, які проживають на цих територіях, складно отримувати виважену інформацію, доводиться обходити блокування, аби не вірити на слово. Величезною проблемою для сприйняття подій залишається вплив російської пропаганди.

Про канал для тимчасово окупованих територій «Дом»

В Україні у 2020 році почав мовлення державний канал для тимчасово окупованих територій «Дом». «Дом» мовить на тимчасово окупованих територіях для об’єктивного інформування українців на території Донецької та Луганської областей та Криму.

Наскільки складно працювати для окупованих територій? Які виникають труднощі? Розповів виконувач обов’язків шеф-редактора телеканалів UATV та «Дом», член Комісії з журналістської етики Олексій Мацука.

Олексій Мацука: Журналісти українських медіа взагалі не можуть туди потрапити через високу небезпеку – самопроголошена влада вважає це шпигунством. Люди мають різні платформи, такі як соцмережі, YouTube, де можна дивитись українське телебачення. Також там є супутникове мовлення. Телеканал «Дом» доступний по всій території, непідконтрольній Україні. Ми отримуємо результати фокус-груп та фідбек від мешканців окупованих територій.

Глядачі та глядачки пишуть нам питання щодо соціальних проблем, виплат пенсій, гуманітарних проблем. Питають, як проїхати кордон, про прикордонні сервіси, як отримати паспорти, куди можна вступити, які консультації потрібні щодо відновлення документів та інше.

Російські ЗМІ постійно налаштовують сигнали на ту територію. Але безпосередньо самі працівники тих медіа приїжджають не дуже часто, а лише коли є якісь інформприводи. Наприклад, зараз там працює цілий десант, тому все залежить від інформаційного приводу. Ця територія часто використовується в російських медіа як таран для пропаганди населення Росії.

Насправді люди як боялися, так і бояться говорити. Ця тенденція, яка була з зачисткою медіа, продовжується. Мало що змінилось за ці 7 років. Проблеми зі свободою слова дуже суттєві. Необхідні шукати різні джерела інформації, також і ті, що блокуються сигналами. Мені здається, це має бути усвідомлений вибір людини – порівнювати, дізнаватись більше.

Про медіа у Криму

У Криму на 80% скоротилася кількість медіа за 7 років окупації. Що це за медіа? Чи є там місце адекватній, чесній журналістиці?

Розмовляли з медіаексперткою, дослідницею Кримської правозахисної групи Іриною Сєдовою.

Вікторія Єрмолаєва: Чи змінюється цей перелік медіа, які працюють у Криму?

Ірина Сєдова: Ми кожні три місяці робимо дослідження, перевіряємо, як блокуються українські популярні сайти у Криму. Останні 2 роки кількість цих сайтів незмінна, вони постійно блокують приблизно 25-27 сайтів. В основному це українські інформаційні сайти з величезною аудиторією. Найбільш популярні українські медіа у Криму наразі заблоковані. Роскомнагляд не все це блокує офіційно. На території Російської Федерації заблокованих українських медіа менше, ніж на території Криму. Вони вважають Крим особливо небезпечним для себе регіоном, ведуть тут інформаційну війну, не дотримуючись навіть власного законодавства.

Якісь медіа дійсно заблоковані офіційно – наприклад «Цензор.НЕТ» чи «Громадське радіо». Вони знайшли якусь причину, щоб заблокувати ці сайти. Водночас такі сайти як «Подробности» чи «Центр журналістських розслідувань» заблоковані з невідомих причин.

Вікторія Єрмолаєва: Якою зараз є риторика російських ЗМІ в окупованому Криму? Чи відрізняється ця риторика від риторики місцевих ЗМІ?

Ірина Сєдова: Місцеві ЗМІ як писали про свої водоканали та побутові проблеми, так і пишуть про це. Пропагандою в оновному займались якраз російські медіа, які діють за бюджетні гроші Російської Федерації. Саме тому відкрились філіали всяких «РИА Новости Крым», «Вести Крым». Російські пропагандисти отримують на це гарне фінансування, працюють за методичками Кремля, от і все. Звісно, там риторика жахлива: вони просто накаляють атмосферу, розповсюджують фейки про Україну, про українців. Останнім часом ця риторика змінилась, стала більш жорсткою.

Наприклад, ми знайшли на «РИА Новости» блог якогось псевдоексперта, який використовує мову ворожнечі й каже, що всі українці — нацисти. Про етнічні чистки не кажуть, але є натяки, що українців треба викорінювати. Це лякає.

Вікторія Єрмолаєва: Згідно з вашим дослідження також у Херсонській області є населені пункти, де мовить тільки російське телебачення.

Ірина Сєдова: Так. І це жахлива ситуація. Ми почали робити моніторинг тільки цьогоріч. Раніше не було таких нарікань. Зараз росіяни встановили нову вежу з потужним обладнанням, яке перебиває наш, український сигнал на території Херсонської області. Ми почали цей моніторинг з радіо. Російська вежа покриває своїм сигналом величезну кількість населених пунктів на півдні, усюди ми чули російське радіо. Місцеві жителі сказали, що і телебачення там російське. У населених пунктах, які ближче до Армянська, мовить тільки російське телебачення. Бо вежа, яка розповсюджує телевізійний сигнал, перебиває сигнал нашого мовлення.

Вікторія Єрмолаєва: Як таку проблему можна подолати?

Ірина Сєдова: Поки що це війна передавачів. Чим вища вежа, чим потужніший сигнал — тим більше шансів, що люди будуть чути наш сигнал. Це має робити не громадянське суспільство, а військові, бо це насправді частина війни. Це інформаційна війна, війна потужностей та передавачів. Треба закривати цей сигнал, бо він руйнує мізки людей. Це загроза національній безпеці.

Як діяти в умовах російської пропаганди?

Як кожен і кожна з нас можуть себе захистити від російської пропаганди, фейків і маніпуляцій у мережі, на телебаченні? Що робити в умовах російської пропаганди й навали фейків в нашій медійній спільноті?

Громадська організація «Інтерньюз-Україна» пройшла шлях від вивчення технологій дезінформації до активної протидії. Водночас організація шукає формати для виховання культури критичного мислення в українців: і дітей, і дорослих. Організація створює віртуальний музей пропаганди, ігри про фейки, експертні дослідження тощо.

Говорили з Андрієм Кулаковим, програмним директором ГО «Інтерньюз-Україна».

Вікторія Єрмолаєва: Що ж таке критичне мислення?

Андрій Кулаков: Можливо варто і справді говорити просто про мислення, а не тільки про критичне. Справжнє мислення містить певну критику. Здатність користуватись власним розумом і мислити означає критично підходити до дійсності. А це означає певний здоровий відсоток скепсису до отримання інформації. Критичне мислення в нашому розумінні – це намагання з’ясувати, що насправді потрібно для зваженого прийняття рішень.

Ми маємо дивитись, наскільки інформація оперативна, глибока, які джерела у цієї інформації (чи це сайт, чи новинна агенція, телеканал), яка репутація цього джерела, хто стоїть за цим джерелом. Медійний простір такий, що дуже багато залежить від власників. Дуже часто великі медіахолдинги обслуговують інтереси власників, це ні для кого не секрет. Треба дивитися, кому вигідно подати інформацію під тим чи іншим кутом зору. Україні певним чином пощастило, у нас такий собі «поліолігархат», скажімо так. У нас є багато точок, багато полюсів впливу, тому в принципі людина може сформувати більш-менш об’єктивну картину, якщо аналізує великий діапазон медійних джерел.

Вікторія Єрмолаєва: Якщо говорити про жителів окупованої Донеччини, Луганщини та Криму, то які тут поради можна сформулювати для них?

Андрій Кулаков: Я думаю, як би держави не контролювали інтернет, не намагались блокувати певні джерела, все одно є технологічні способи це обійти. У принципі, навіть якщо джерела блокуються, можна знайти спосіб, щоб перейти на сайт, який дає інформативну точку зору – український, закордонний. Є багато російськомовних ресурсів, яким можна було б довіряти. Для критичного мислення потрібно мати альтернативну точку зору, калібрувати джерело, до якого ви звикли.

Критичне мислення як продовження тренду здоров’я. Як «Інтерньюз-Україна» протидіє пропаганді та дезінформації

Програма виходить за підтримки Комісії з журналістської етики

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису