Не йо-йо, не є-є, а саме так — «её», тобто, «її» українською. За такою дивною вивіскою приховуються вокаліста Катерина Офліян, барабанник Ігор Бірюченко та бас-гітарист Захар Борисенко. Кілька років тому Катя жила у Харкові та грала у місцевому гурті deliKate. Це був білий і пухнастий поп-рок про кохання-зітхання та інші причини для дівочих сліз. Однак у якийсь момент дівчина зрозуміла, що вона — зовсім не така, як її лірична героїня. За роки вона навчилася бути сильною і незалежною та давати здачу замість того, аби страждати на порожньому місці. Так і з’явилася ідея для нового проекту «её». Разом із Катериною до складу увійшов її хлопець Ігор, а коли пара перебралася до Києва, до них долучився третій учасник — Захар. Рік тому у «её» вийшов перший міні-альбом під назвою «Фрідом» («свобода» з англійської). А вже цієї весни гурт розродився повноцінним релізом «Чоловік-муза».
«её» вміють виходити за рамки як у житті, так і в творчості. Більшість їхніх пісень присвячені рівноправності між чоловіком і жінкою, а виконані вони трьома мовами — англійською, російською та, звичайно, українською. Жанр цієї музики найкраще охарактеризувати як «альтернативний поп». Ламаних ритмів і несподіваних поворотів у аранжуваннях тут вдосталь. А ще «её» вміють підходити креативно до заяложених тем. Наприклад, на альбомі є пісня «Катерина» — це ніби вільний переказ хрестоматійного вірша Тараса Шевченка спеціально для хіпстерів. Але слухати ми будемо композицію «Чоловік-муза», яка і дала назву студійнику.
Зазвичай в українській музиці в коханні зізнаються чоловіки. А ось у пісні «Чоловік-муза» все навпаки. На концертах Катерина виконує пісню на двох із Ігорем, однак у студії чоловічим голосом люб’язно погодився бути Женя Галіч — лідер рок-гурту O’Torvald.