goloszmin.org
Гостя — народна депутатка України (фракція «Голос») Інна Совсун.
Інна Совсун: Що мене вразило найбільше за тиждень — це історія про те, як уряд виділив 800 млн гривень з ковідного фонду на доплати поліції. Ми півтора місяця ведемо перемовини з урядом, аби він виділив 800 млн гривень на кисневі станції в українські лікарні. І уряд каже: «Ну, ми подумаємо, треба знайти джерела надходжень, треба знайти, де б можна було взяти гроші». Я не можу прийняти той факт, що такі нині пріоритети в чинного уряду.
Обґрунтування таке, що, мовляв, законодавством передбачені доплати для працівників, які працюють в умовах карантину. Поліція потрапляє під цю категорію, тому давайте їм виділимо гроші. Але в нас багато що передбачено законодавством, а пріоритети обирають саме такі. Це страшно.
Андрій Куликов: Наскільки ця історія може бути причиною того, щоби знову безрезультатно поставити питання про відставку міністра Авакова?
Інна Совсун: Ми, як партія «Голос», вже не перший місяць чи вже навіть не перший рік говоримо, що у нас мають змінитись пріоритети, а зміна керівництва МВС вкрай на часі. Підстав багато, починаючи з найскандальніших справ… Ми бачимо, як розвалюється в суді справа про вбивство поліцією 5-річного хлопчика Кирила в Переяславі. Також бачимо закриття інших справ, бо поліція просто неефективно робить свою роботу.
Через те, що міністр є настільки впливовим, він формує порядок денний, пріоритети для уряду, які впливають не тільки на МВС і органів поліції…
Підстави є, а чи вони справдяться? Відверто кажучи, мені здається, що на цьому етапі — ні.
Я викладаю курси, пов’язані з політологією. В цьому семестрі в мене є два курси в Могилянці та Київській школі економіки. Зі студентами в Могилянці ми нещодавно говорили про те, наскільки доречною є наявність у Facebook власного «суду», який приймає рішення, які пости блокувати, яких користувачів. Говорили про те, якою мірою це впливає на суверенність держав.
Я намагаюсь побудувати діалог зі студентами на основі максимально поточних питань, щоб поговорити про засадничі глобальні проблеми в питаннях політики.
Андрій Куликов: А як часто студенти запитують (або ви їм розповідаєте) про кризу партії лідерського типу на прикладі партії «Голос»?
Інна Совсун: У мене є дуже жорсткий принцип, який я оголошую завжди на початку курсу. Я ніколи не говорю зі своїми студентами про поточні політичні події, в які я залучена. Це було б неетично з мого боку. Ми б порушували принципи академічної доброчесності. Тому, навіть якщо ми говоримо про поточні політичні виклики, ми не фіксуємося на конкретних партіях чи іменах. Адже тут би в мене був конфлікт інтересів.
Я, попри все, залишаюсь переконаною, що люди, які зібралися в «Голосі» — навіть, якщо зараз в нас є розбіжності — це ті люди, які мені особисто ціннісно є найближчими у порівнянні з іншими політичним спектром. Я точно впевнена, що люди в партії не корумповані. Впевнена, що ними рухає, в першу чергу, сила їхнього переконання, а не бізнес-інтереси.
Чи є у людей в партії внутрішні розбіжності? Так, є. Але в інших партіях так само є. Велика проблема у тому, що в нас все відбувається досить публічно, подекуди з широким обговоренням. Я дуже сподіваюсь, що нам вдасться подолати цей складний етап.
Я переконана, що питання формування сучасної некорумпованої партії в Україні — це питання, яке важливе не для нас політично, а для країни в цілому.
Останні кілька років впровадження «Нової української школи» на рівні початкової школи показують, що найбільшим викликом в реалізації реформи освіти є вчителі. Тому що частина з них дійсно включились. Але велика частина просто ігнорує інновації: «Це все пройде, а ми, як вчили 30 років, так і будемо продовжувати». Програми з одного боку, а вчителі — з іншого.
Минулого сесійного тижня в першому читанні був прийнятий наш законопроєкт по підручниках. Але для того, щоб дітям було цікаво в школі, потрібні системні зміни.
ЗНО зараз на етапі стабільної роботи. Система працює. Я думаю, цього року не повинно бути проблем, ЗНО пройде спокійно. Але, якщо говорити про результати, думаю, ми побачимо ключову зміну, яка відбулась у зв’язку з дистанційним навчанням. Зміну, яка пов’язана зі збільшенням розриву між дітьми через місце проживання і доходи родини.
Я думаю, що різниця зросте, на це вказують всі міжнародні дослідження. Півтора року навчання у дистанційному форматі. Була частина дітей, які не мають доступу до комп’ютерів, до інтернету. Ці діти виявилися в значно гіршому становищі.
У нас є така міфологія, мовляв, якщо дитина просто буде дуже старатися, то вона зможе досягнути успіху у навчанні. Але дослідження PISA нам вперше зафіксувало (ми це бачимо в інших країнах, в нас не було досліджень, які б це довели), що насправді впливає рівень доходів. Є кореляція між рівнем доходів родини й навчальними результатами дитини.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або відео.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS