Говоримо з народною депутаткою зі «Слуги народу», членкинею Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Людмилою Буймістер.
Людмила Буймістер: Я щойно повернулася з Харкова, з 25 колонії, де проводився моніторинг з прав людини в місцях позбавлення волі, бо вона вже така «гучна», ця колонія, що навіть Держдеп США вже звертає увагу у своїх звітах з прав людини на ситуацію, яка там відбувається.
Виглядає так, що трошки покращилася ситуація, але проблем в цьому регіоні ще дуже багато. Я буду слідкувати, щоб хлопці, які наважилися з нами розмовляти і давати покази, все ж таки не постраждали, нічого з ними не сталося. І я особисто буду тримати це на контролі.
Про енергетичну галузь
Монополії є не тільки в деяких, а майже в усіх енергетичних галузях. І це монополії не стільки приватні, скільки державні. В нас більше ніж 50% ринку електричної енергії — державний «Енергоатом». В Нас «Нафтогаз» — основний монополіст на нафтогазовому ринку, тому ми лише рухаємося невпевненими кроками, щоб розбудувати цей ринок.
У нас ринок — абсолютно не побудований, дикий, на ньому планують і маніпуляції, і «торгівлю повітрям», і картельні змови, і фіктивні заявки.
Гравці на ринку електроенергії змовляються між собою. Один подає фіктивну заявку на той обсяг, який він виробляти не збирається. Через своїх підставних трейдерів перепродають на ринку і вони заявляють такі великі обсяги, що виштовхують, фактично, всю іншу генерацію, зокрема, «Енергоатом» на балансуючий ринок.
На балансуючому ринку у нас діє знижка 45% від стандартної ринкової ціни. Ті споживачі, які хочуть дешевше купити не за ринковою ціною, повісивши ці всі збитки на державу, бо «Енергоатом» — держкомпанія, користуються таким «схематозом» і скуповують у «Енергоатома» цю електроенергію зі знижкою у 45%, заробляючи ще раз на цьому. В основному у нас за 1,5-2 роки, скільки існує ринок електроенергії, фактично ми виростили нову плеяду олігархів у цій сфері, тільки вони тепер трейдери.
Про олігархів
До боротьби з олігархами я особисто залучена з першого мого дня у ВР. Я дуже гостро виступаю проти олігархів, при чому це питання національної безпеки. Тому що олігархів дуже легко купують вороги України. Ми це побачили на прикладі пана Коломойського. Який вже домовився з Росією, в нього вже там все добре, і він вже, якщо що, буде десь там поруч з Януковичем віллу собі купувати. Небезпека існує, вона є.
Я не бачила законопроєкту про деолігархізацію, але для мене це звучить трошки популістично.
Регуляторів, Антимонопольний комітет, НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), Нацраду теле- і радіомовлення.
Без того, щоб розбудувати сильних регуляторів, хоч що ми будемо приймати — деолігархізацію чи будь-що… Всі ці гучні назви законопроєктів — завжди треба дивитися в суть: як воно буде працювати. Хто буде його виконувати, хто буде тим поліцейським, який стоятиме над олігархами і контролюватиме, щоб вони виконували правила гри?
Для цього потрібна політична воля. У нашій системі, коли силовий блок за Конституцією підпорядкований президенту, бо він їх призначає, то політична воля — це мотивація своїх підлеглих президентом робити свою роботу, забезпечувати порядок і рівність умов для всіх. І не допускати свавілля правоохоронців.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS