Гостя — біологиня і популяризаторка науки Дарка Озерна.
Дарка Озерна: Ці експерименти над людським організмом були виправдані, коли у нас було освітлення свічками. Наприкінці XVIII століття про це жартував Бенджамін Франклін, що парижцям треба раніше вставати, бо ввечері вони довго освітлюють. Цей перехід на зимовий час відбувся під час Першої світової війни. Першими були Німеччина і Австро-Угорщина, до них долучилася вся Європа разом із Росією. Проте зараз це втрачає свою актуальність.
Чи економить це електроенергію? Ні, наразі нічого не економить. Є дані, як це впливає на здоров’я.
Теж саме стосується інсультів та кількості аварій. Людей частіше госпіталізують з серцево-судинними гострими станами, які потребують невідкладної допомоги саме після переходу на літній час.
При переході на зимовий час інакше: збільшується кількість випадків сезонного афективного порушення та великих депресивних епізодів. Люди, які чутливі до тривалості світлового дня — для них це остання крапля для розвитку сезонного афективного порушення чи депресивного епізоду.
Зараз точаться палкі дискусії про те, що не треба переходити на літній час. Наш організм існує за тим астрономічним часом, який відповідає зимовому. Особисто мені хотілося б, щоб в нас був завжди літній час, і щоб восени та взимку темнішало пізніше. Проте дані свідчать про те, що нам вже ця економія нічого не дасть, просто треба зробити так, як воно відповідає руху Землі довкола Сонця.
Повну програму слухайте в аудіофайлі чи у відео
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS