Спадкування за заповітом
Заповіт — це особисте розпорядження людини (його називають заповідач) у випадку смерті передати певне майно конкретній людині (спадкоємцю).
Після складення заповіту, заповідач й надалі залишається власником свого майна та може вільно ним розпоряджатися, адже майно переходить у спадок лише після смерті.
Важливо пам’ятати, що заповіт у будь-який момент можна скасувати чи змінити, якщо заповідач цього забажає. При цьому кожен новий заповіт скасовує попередній. Заповіт можна змінювати безліч разів протягом життя. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або у певних випадках деякими посадовими особами (наприклад, головним лікарем лікарні, де заповідач перебуває на лікуванні).
Кого можна призначати спадкоємцями?
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну людину або декілька. При цьому не важливо, чи є у нього чи неї з цими особами сімейні відносини.
Слід пам’ятати, що спадкоємець має право як прийняти спадщину, так і відмовитися від неї.
Які є особливості заповіту?
Закон гарантує певному колу спадкоємців за законом частку в спадщині, незалежно від змісту заповіту. До таких спадкоємців належать малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (чи вдівець) та непрацездатні батьки.
Якщо на момент смерті заповідача будуть спадкоємці, які входять до такого переліку, то особа, якій заповідач хотів передати майно за заповітом, отримає лише певну його частку, яка залишиться після задоволення інтересів законних спадкоємців.
Що передбачає дарування?
Дарування — це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір дарування можна укладати в усній (з певними обмеженнями), простій письмовій або письмовій формі з нотаріальним посвідченням такого договору.
Якщо йдеться про дарування нерухомості, договір укладають письмово і нотаріально посвідчують. Така ж вимога щодо нотаріального посвідчення стосується й договорів дарування грошей в гривні або іноземній валюті на суму, що перевищує 850 грн.
У чому різниця між даруванням і заповітом?
У випадку з даруванням людина, яка дарує, не може встановлювати умови чи обмеження до обдаровуваного. Наприклад, не можна подарувати машину з умовою, що донька закінчить ВНЗ з відзнакою. Натомість заповіт може бути з умовою або обмеженням.
Заповіт надає значну свободу вибору для спадкодавця. Він може скласти один або кілька документів, вказати одного або декількох спадкоємців, заповісти все майно чи його частину, а також змінити своє рішення і скласти новий.
Договір дарування розірвати практично неможливо, якщо немає надзвичайно вагомих обставин (наприклад, недієздатність на момент складання договору або вчинення проти дарувальника умисного злочину). Також, якщо це договір дарування з обов’язком передати річ у майбутньому, дарувальник може відмовитися від передання дарунка, якщо його майновий стан істотно погіршився.
Оподаткування майна, отриманого у подарунок та за заповітом
Якщо йдеться про перехід права власності між родичами, а саме чоловіком, дружиною, дітьми, в тому числі й усиновленими, батьком і матір’ю, братом, сестрою, онуками, дідусем і бабусею, то таке майно обкладається нульовою ставкою податку. Тобто податок не сплачується, незалежно від того, як отримане майно — за договором дарування чи заповітом.
Окрім цього слід врахувати й інші витрати. Зокрема, у випадку спадкування чи дарування не між родичами, обов’язковою є оцінка нерухомого майна. У випадку з договором дарування цю оцінку здійснюють під час укладання договору, а у випадку спадкування — її оплачують спадкоємці під час вступу у спадщину.
Податкове законодавство часто змінюється, тож варто порадитися з юристом до підписання заповіту чи договору дарування, щоб дізнатися актуальні ставки податку та які є обов’язкові витрати.
Нотаріальні витрати також різняться. Наприклад, посвідчення заповіту може коштувати спадкодавцю близько 1 тисячі гривень, а посвідчення договору дарування — у кілька разів дорожче. Однак, у випадку з заповітом нотаріальні затрати понесуть і спадкоємці під час вступу у спадщину — за відкриття спадкової справи, виділення частки у спадку та інші.
То який же договір краще обрати?
Основна різниця між договором дарування та заповітом полягає у моменті переходу права власності на майно. За договором дарування право власності переходить з моменту укладання договору, або з моменту, що вказаний у договорі. А у випадку заповіту — через 6 місяців після смерті заповідача.
Які поради дає Мін’юст?
У Міністерстві юстиції радять не дарувати майно та не укладати договір дарування, якщо ви не впевнені в самій людині, щоб потім не виникало непередбачених обставин.
Поширена ситуація, коли родичам дарують житло, а вони просто виселяють дарувальника (колишнього власника), який на старості років залишається на вулиці. У такому разі краще укласти договір довічного утримання або заповіт. Тоді власник майна буде захищений до самої смерті.
Проєкт ЛІГА.Money створений, щоб допомогти українцям розібратись у складних фінансових питаннях, навчитись розумно керувати грошима та зважено приймати фінансові рішення.
На сторінці ЛІГА.Money розміщено Кредитометр — єдиний в Україні інструмент порівняння реальної вартості кредитів.
ЛІГА Money є результатом тристороннього партнерства між Проєктом USAID «Трансформація фінансового сектору», Ligamedia та банками-учасниками.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS