Розстріляний в'їзний знак "Олешки"/Ілюстративне фото
Альона Нестеренко: Отже, сьогодні у нас вкрай важливий випуск на важливу і болючу тему Ми будемо говорити про Олешки і за оцінкою начальниці Олешківської МВА Тетяни Гасаненко, у місті станом на жовтень залишаються близько двох тисяч людей, серед них щонайменше 35 дітей.
І підготовка до евакуації за участі міжнародних організацій, як вона додала, досі не дала результату, адже ми всі розуміємо, що тут насамперед має бути готовність Росії. Тож зараз люди намагаються виходити самостійно через заміновані поля і перед тим, як ми поговоримо про те, як російська пропаганда говорить про Олешки, чи взагалі висвітлює цю тему, чи замовчує, — коментар Олександра Павліченка, керівника Української гельсінської спілки з прав людини.
Олександр Павліченко: Олешки перебувають фактично на лінії бойового зіткнення, — за 4 км від Херсона, який повністю під українським контролем, і звідки може відповідно здійснюватися навіть вогневе ураження тих росіян, які перебувають в Олешках, а це для росіян фактично форпост. Він насичений російськими військами, які захищаються за рахунок цього людського «щита», яким є ось це цивільне населення, яке вони не випускають, тому що якщо вони, скажімо, підуть на повну евакуацію людей, то фактично їх можна буде зачистити за декілька тижнів.
Друге питання, чому вони цей «щит» в такому стані утримують… зрозуміло, що вони не надають можливості їм виїхати, але чому вони не надають їм гуманітарну допомогу самостійно, те що відбувалося, скажімо, в 2022 році після перших тижнів окупації, що відбувалося на різних територіях окупованих росіянами.
Але чому Росія не йде на це зараз із Олешками, це питання до Росії, я не можу пояснити їхню логіку. Єдиним на сьогоднішній день інструментом, який може забезпечити доставку нейтрального гуманітарного вантажу, є ICRC, тобто Міжнародний комітет Червоного Христа. Міжнародний, нагадаю, — не російське товариство Червоного Христа, ніяка інша структура не має права заходити на всі території. Але є одне але, для того, щоб зайти на ці території, недостатньо просто бажання висловленого, і готовності ICRC, має бути згода, погодження на проїзд і доступ до цієї території з боку Російської Федерації.
Отримати цей дозвіл в усіх попередніх випадках не вдавалося, його не вдається отримати і зараз, і це відповідь.
Яким чином примусити Росію? Ну, можливо, дипломатичним шляхом переговорів, те що ведеться, воно ведеться у закритому режимі і наскільки воно ведеться ефективно, ми бачимо за рзультатами. Якщо вдасться досягти цієї домовленості, то туди заїде Червоний Хрест і надасть відповідну гуманітарну допомогу, і навіть, можливо, які будуть домовленості, йому буде дозволено евакуювати частину населення, яка потребує цього терміново.
Тобто це може відбутися, але виключно тільки за цієї єдиної умови. Інших інструментів не існує.
Тобто туди може заїжджати українське товариство Червоного Хреста, але ми розуміємо, що це має бути погодження із РФ, і це просто нереалістично. Я думаю, що Росія буде використовувати це як питання торгу, тобто вона буде виставляти якісь зворотні умови, що має зробити Україна.
Вона може виставити питання, щоб припинили обстріли якихось територій, захоплених Росією на Лівому березі. Я не знаю, робиться це не в відкритому просторі. Які там умови, наскільки вони прийнятні, наскільки вони можуть бути виконані обома сторонами. Тобто зараз питання гуманітарної катастрофи в Олешках ніяким чином не вирішується.
Я сказав, як воно може бути вирішено. Воно потребує аналізу з точки зору існування міжнародних інструментів, які на сьогоднішній день є ось такими, якими вони є, і питання того, що можна говорити, яким чином їх можна посилити. Як можна посилити ці інструменти? Умовно, коли в зону бойових дій немає можливості заїхати без згоди відповідної сторони.
Я нагадаю, подібна ситуація була в Газі, куди потрібно було доставити вантажі води, медикаментів, харчування, і коли там існували певні обмеження на поставку саме таких гуманітарних вантажів. Тобто це приблизно те ж саме відбувається зараз і в Олешках.
Ізраїль отримав два ордери на арешт, пам’ятаємо — Нетаньягу і Галант — за те, що вони вчиняли термін «starvation» — створення умов неможливого для існування. Це голод, страждання для цивільного населення і це кваліфікується як злочин проти людяності. Тобто фактично за кваліфікацією того ж самого Римського статуту, це злочин проти людяності. Можна висунути обвинувачення і виписати ордер на арешт, а потім розслідувати і якимсь чином притягати до відповідальності, якщо це буде працювати, це інструмент.
Тут є багато «але» і «якщо». Обвинувачити можна, можна навіть розпочати процедуру переслідування, але очікувати, що це матиме ефект на сьогоднішній день в реаліях сучасної російської адміністрації, я би не розраховував.
Слухайте подкаст повністю у доданому аудіофайлі та дізнавайтеся ще більше, а також переходьте до попереднього випуску: Геноцидна риторика росіян під час великої війни