Людина з валізою/Ілюстративне фото
Альона Нестеренко: Сьогодні у нас дуже така цікава тема, яка встигла вже у медіа нашуміти, збурити багатьох людей. А хтось вже там понпробив із неї мемів. Будемо говорити про трудових мігрантів. І насправді усе б нічого, якби вже на заяви про трудових мігрантів не відреагував, зокрема, мер Харкова Ігор Терехов.
Він звернувся до влади щодо «недопущення масового залучення мігрантів». Сказав, що нам це не потрібно. Це сталося 19 травня. І тут маємо дві сторони медалі. З одного боку, людей лякають тим, що мігранти ніби «позабирають всі робочі місця у них».
Із іншого боку, тут же ми визнаємо проблемою, навіть Терехов про це говорить, що є певний дефіцит кадрів. Але перед тим, як розбиратися у всіх цих протиріччях, Олена, розкажи, будь ласка, звідки взагалі пішли оці лякалки про те, що «трудові мігранти приїдуть масово», «позабирають в українців робочі місця». І хто, і де почав це поширювати першим? Це теж російський слід, який підхопили в нашому інфопроторі, або пішло геть не з країни-агресора?
Олена Чуранова: Це насправді такий цікавий випадок, хоча він не є якимось унікальним саме для України.
Чому? Тому що ці антимігрантські настрої, намагання працювати на цих емоціях, коли ми чогось боїмося чужого, — а люди зазвичай бояться чогось, чого вони не знають. Когось, кого вони не знають.
Це використовувалося Росією не тільки в Україні, воно використовувалося і в багатьох інших країнах.
Один із таких яскравих кейсів був у Німеччині, коли, наприклад, була створена фейкова історія по типу «розіп’ятого хлопчика», тільки там була так звана «справа Лізи» про те, що начебто мігранти у Німеччині зґвалтували 13-річну дівчинку.
І це все спровокувало масові протести проти мігрантів, люди виходили на вулицю, зростала оця агресія, і потім виявилось, що ніякої дівчинки не існувало, ця вся історія була повністю вигадана.
Потім ми можемо подивитися на всі вибори, які відбувалися у Східній Європі, в наших партнерських країнах, де, на жаль, різні ультраправі партії, які, до речі, також базувалися на настроях євроскептицизму, так само просували й антимігрантську риторику, і це все робили, знову ж таки, за допомогою Росії, через проросійські сайти, і Росія це все ще більше розпалювала. Тому прийшов час, що це все прийшло і до нас, і Росія це все почала активно використовувати у нас.
Чому? Тому що, знову ж таки, експерти постійно говорять про те, що в нас є демографічна криза. І дійсно, це є так, це факт, і не тільки війна цьому є причиною, тут дуже багато різних причин. Загалом у європейських країнах велика проблема з народжуваністю і з кількістю робочих рук.
І Україні, і європейським країнам потрібні люди, потрібні ті, хто будуть працювати на абсолютно різних роботах. І тому вже неодноразово звучали думки про те, що Україні потрібні, по суті, робочі руки. Ще хтось щоб приїхав і також нам допомагав, знову ж таки, відбудовувати країну.
Минулого року, наприклад, був ухвалений законопроект, який спрощував бюрократичні процедури для іноземців. Це, по суті, був документ, який треба було прийняти відповідно до стандартів Євросоюзу, але вже тоді почало розганятися те, що це «спрощення приїзду для іноземців». Отже, «тепер буде масовий наплив трудових мігрантів».
Але саме чому це так вибухнуло цього року, саме весною, ми чітко побачили це зростання саме в травні. Тому що, знову ж таки, були інтерв’ю експертів про демографічну кризу, про потребу у трудових мігрантах. І зафіксували за допомогою платформи «Осавул», що люди звернули увагу на авторську колонку одного з блогерів, який саме займається рекрутингом у бізнесі. Це, власне, його професійний інтерес пояснити, чому не так просто, насправді, привезти в Україну робітників із різних абсолютно країн. І він там просто нагадав прогноз Мінекономіки, що Україні потрібно для того, щоб у нас зросстало ВВП, щоб у нас все було добре, нам потрібні додаткові 4,5 мільйони працівників.
Саме ця фраза була висмикнута з контексту і почала поширюватися, що все, в уряду, в України є чіткий план завести 4,5 мільйони мігрантів. І Росія вкидувала спочатку тему «індуси-араби», і потім це все сформувалося саме в «індусів», і почало поширюватися, що «уряд хоче завести 4,5 мільйонів індусів». Ну і потім вже почалося оце розхитування.
І тут ще теж дуже цікаво звернути увагу на те, які слова використовуються, тому що говорити «індуси» про громадян Індії не є коректним, тому що індуси — це про релігію, індуїзм, а не про громадян Індії.
В Індії є різні абсолютно релігії, і коректніше казати індієць, але оця форма, вона теж була використана, і теж видно, що росіяни оце підсилили, тому що вона створює у нас якийсь такий зневажливий образ цих людей, тому.
Альона Нестеренко: Я от тебе слухаю, і прийшла в голову така думка, що як легко зрозуміти, чи це російський слід в якомусь вкиді, чи ні.
Якщо є зневага, в принципі, до когось, — то з високою долею вірогідності це російський слід, тому що ми з тобою знаємо, як люди, які працюють з дезінформацією, з дослідженням пропаганди, що у росіян дуже багато антисемітизму, расизму, ще всяких сумнозвісних «ізмів».
«Ситуація на ринку праці складається таким чином, що навпаки, нам дуже потрібні робочі руки.
Є різні оцінки: і Міністерства економіки України і в різному періоді, але йдеться про мільйони людей, яких бракує сьогодні на ринку праці. Звісно, це склалося через війну, тому що багато українців пішли захищати батьківщину, також багато українців виїхали за кордон і, відповідно, людей бракує. Якщо казати про відсоток іноземців на ринку праці, то він мізерний, це, мабуть, навіть не один відсоток.
Кількість іноземців, які сьогодні працюють в Україні, і мають дозволи, це вимірюється, можливо, десятками тисяч, не більше, людей на всю країну. При тому, що у нас 10 мільйонів населення зайнято легально на ринку праці. У нас є резерви, це люди, які поза ринком праці, з різних причин, чи вони вчаться, чи вони доглядають когось із молодших членів родини, або старших, або вони не можуть працювати з різних бюрократичних причин, або через слабке здоров’я.
Частину цих людей ми могли також залучити на ринок праці. Це також те, чим зараз займається Служба зайнятості і Міністерство економіки України. Можливо, ви чули про програму стажування для людей старше 50 років.
Ось є така програма, у нас доволі великий прошарок. Частина населення — це люди вже досвідчені — 50+. Звісно, можлива ситуація, коли іноземець приїде і буде працювати там, де хотів би працювати українець, але з різних причин не працює.
Наприклад, громадянин України, можливо, вимагає більшої зарплати, більшого захисту своїх прав, і це нормальна конкурентна історія, тому що ми, в якомусь сенсі, також є іноземцями на європейському ринку. Ми йдемо зараз у Європу, інтегруємо наш ринок праці, і після війни українці будуть конкурувати з європейцями на ринках Чехії, Франції, Німеччини. І зараз наші біженці це роблять.
Тому дуже дивно, коли українці самі вважають нормальним, що вони можуть знайти роботу і в Лондоні, і в Парижі, і в Берліні, а при цьому в Києві відмовляють іноземцям з ними конкурувати. Якщо ми глобальна нація, якщо ми не Північна Корея, то треба розуміти, що світ глобальний, економіка глобальна, і ринок праці глобальний. Тому треба вчитися і бути більш конкурентними, але конкурувати не ціною, а кваліфікацією.
Якщо казати про окремі професії, то ринок праці зараз зруйнований війною, трансформований, і через це є частина людей, які без роботи не тому, що вони погано працюють або неефективні, а тому, що їхні робочі місця знищені. Наприклад, працювала людина на заводі металургійному, а його розбомбили, і людина виїхала, приміром, в аграрну область або в область, де більше розвинуті сервісні послуги.
Звісно, людині, яка працювала на металургійному заводі, знайти роботу за фахом складно, і, звісно, можливо, роботодавцю було би простіше винайняти вже когось з-за кордону, хто вміє класти асфальт або вирощувати соняшник на полях, ніж перевчити цю людину власним коштом і вчити її новій професії.
Саме тому ось цю різницю між навичками закриває держава. Держава пропонує українцям безкоштовну освіту. Практично половина населення України може претендувати на ваучери для підвищення кваліфікації або отримання нової професії.
Чому я кажу, що приблизно половина? Тому що там є 11 категорій людей, які можуть отримати такий ваучер.
І цей ваучер на суму еквівалентну 30 тисячам гривень. Отже, люди старше 45 років, внутрішні переселенці, різні інші фокусні категорії громадян, вони можуть перевчитися і отримати нову професію, і знайти роботу.
Держава оплачує повністю, точніше, ми своїми податками і зборами оплачуємо повністю цю освіту. І це якраз допомагає бути українцям більш адаптивними на ринку праці, більш конкурентними і якраз знімає оці побоювання, що приїдуть іноземці і займуть наші робочі місця.
Це за великим рахунком популізм, з одного боку, а з іншого боку, треба розуміти, що ми теж в якійсь країні іноземці.
І тут треба з розумінням ставитися, що це все ж таки незакрита система. У нас не тюрма, в нас країна, де люди можуть в’їжджати, виїжджати, може приїхати іноземець так само, як українець може виїхати за кордон і знайти собі роботу в іншій країні…».
Слухайте випуск подкасту повністю у доданому аудіофайлі та дізнавайтеся ще більше!