Як медична система України потерпає через російську агресію

Кількість російських атак на фармацевтичні та медичні склади зросла

Альона Нестеренко: Отже, у 2025-му році кількість російських атак на медичні та фармацевтичні склади зросла втричі, порівняно з попереднім роком. Про це повідомив голова Офісу Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні Ярно Хабіхт в інтерв’ю «Інтерфакс Україна».

Також, за даними Міністерства охорони здоров’я України, станом на 1 лютого 2026-го року через російську агресію пошкоджені або знищені 2562 об’єкти, що входять до складу 819 закладів охорони здоров’я України. Сьогодні будемо говорити про те, як медична система України функціонує під час повномасштабної війни і як Росія намагається «відбілити» свої злочини проти медиків та закладів охорони здоров’я.

Як Росія розповідає про медичну систему в Україні, зокрема на тимчасово окупованих територіях, які фейки та маніпуляції поширює і через які платформи. Адже я підозрюю, що тут точно є протиставлення, як це і було в Радянському Союзі, коли розповідалися, що нібито «в Радянському Союзі була така неймовірна медицина» і так далі, але насправді ні.

І як зараз із цим у Росії, що вони говорять про тимчасово окуповані території України, а що говорять саме про медичну систему та надання медичних послуг на території підконтрольній Україні?

Імітація «відбудови»

Олена Чуранова: Так, ти права, що тут насправді використовується те саме протиставлення, як і в радянські часи порівнювали так звані «буржуазні капіталістичні країни», так і тут, по суті, це протиставлення. Власне, це так, як працює пропаганда. Створити певну картинку, підкріпити певні історії.

І для Росії важливо створити оцю картинку, що з приходом окупантів, з приходом росіян, «все стає набагато краще, ліпше» і в тому числі медична освіта. І, звісно, те, що вони розповідають про те, що відбувається на тимчасово окупованих територіях, це тільки яскрава, красива картинка, різні сюжети про те, як «відбудовуються медичні заклади», як «з’являється нове обладнання». Хоча, коли ти починаєш придивлятися більш детальніше, аналізувати, то бачиш все ж ті самі «потьомкінські села», як колись тоді використовували, так і тут.

  • Наприклад, в Донецьку росіяни хвилилися, що добудували кардіоцентр, хоча цей центр почала будувати Україна ще до 2014 року. Обладнання, яке з’являється начебто нове, закупалося Україною. І ми знаємо, наприклад, навіть на прикладі Київщини, Харківщини, скільки всього було викрадено, і в тому числі з медичних закладів, і просто вивезено.

А тепер це на окупованих територіях показується, як щось нове, закуплене обладнання. Тобто, показуються ці всі покращення, урочисті відкриття, але коли аналізуєш точково, де це відбувається, це загалом відбувається в якихось великих містах, типу Мелітополя, Бердянська, Маріуполя. Але маленькі містечка, селища, в них ситуація ще гірша й гірша, тому що цим взагалі ніхто не займається.

  • І коли ми дивимося, наприклад, є прекрасний рух «Жовта стрічка», який постійно розповідає про те, що відбувається на тимчасово окупованих територіях, то вони, звісно, показують абсолютно іншу картину того, що людям потрібно по 4-5 годин стояти в черзі, щоб потрапити до лікаря, що лікарів в принципі не вистачає, тому що, зрозуміло, багато хто виїжджає.

Росія намагається робити так, щоб примусово привозити своїх лікарів, створюються навіть так звані «марафони лікарів», тобто привозять пул лікарів із різних російських регіонів, вони проводять якісь швидкі «консультації» і їдуть. І все це свідчить про те, що просто не вистачає ні персоналу, знову ж таки, проблема з ліками, навіть проблема з ліками не просто на окупованих територіях, там жахлива ситуація з ліками.

Але і в принципі в Російській Федерації, так як ми знаємо, що санкції все ж таки працюють, зокрема, інформація, що в Росії директорка Інституту діабету Марина Шестакова запропонувала видавати препарати від діабету другого типу, в першу чергу, працездатним росіянам. А решті «вже не так потрібно».

«Піклування про русскій народ». Тобто, а хто на даний момент для росіян буде працездатним росіянами? Це власне хто? Ті, хто будуть готові йти воювати, я так думаю. І в останню чергу, звісно, в цій черзі будуть розглядатися українці з тимчасово окупованих територій.

Російські фейки про українську медицину

Тобто це життєво необхідні ліки і доступ до них надзвичайно критичний. Із іншого боку, що ж вони розказують про українську медицину? Звісно, тут ми всі прекрасно вже знаємо ці самі наративи про «трансплантологію», знову ж таки. Чому ми про це постійно говоримо? Тому що це один із таких фейків, який найбільш поширений.

Він поширений як на нашу аудиторію, на українців, він активно поширюється, щоб залякувати і військових, залякувати українців, які переживають за своїх рідних. І активно поширюється на західну аудиторію. Як «чорний ринок зброї» у нас активно начебто працює, так у нас і «чорний ринок органів» начебто працює.

Тобто такий загальний наратив, який показує, що в медицині взагалі «панує хаос», жодного порядку, і лікарі роблять, що хочуть, аби тільки заробити якісь гроші.

Другий такий поширений кейс — це епідемії. Постійно вкидується про те, що «в Україні починається якась епідемія».

Це, насправді, ще до вторгнення було. Зараз просто вони з вторгненням переключились саме на військових. І тепер у них тема — військові. То в ЗСУ у нас «спалах холери», то у нас «спалах чуми», то у нас «червний тиф».

Тобто на що в них вистачає фантазії, — постійно якісь «спалахи». Ми розуміємо, що певні проблеми з медициною завжди є, якісь такі складні ситуації і хвороби, особливо коли люди перебувають дуже довго в таких складних умовах. Вони можуть бути і вони є, але, звісно, це не епідемія холери, таких хвороб дійсно не було зафіксовано.

  • Втім, звісно, росіяни гіперболізують, залякують і показують, що «Україна неспроможна захистити своїх військових» і нібито «через цю ситуацію хаосу в нашій медицині спалахують всі ці епідемії на противагу Росії», де все, начебто, під контролем. их територій? Складно, звісно, говорити про сприйняття цієї інформації, так як ми, на жаль, не можемо провести якісь опитування на тимчасово окупованих територіях, але ми просто бачимо навіть по тому, що пише і жовта стрічка, і що пишуть в коментарях, звісно, люди бачать правду.

Коментар Максима Безносенка, директора Миколаївського обласного центру онкології Миколаївської обласної ради

Як російська агресія вплинула на роботу цього медзакладу, чи були атаки та постраждалі, і як довелося переформатуватися задля безпеки.

«Три влучання на території нашої лікарні, це були влучання касетних боєприпасів у 2022 році. У нас були вибиті вікна, пошкоджені будівлі, пошкоджені паркани, все інше. Ніхто з наших пацієнтів і медичних працівників не постраждав. Слава Богу, але наша, скажімо так, модернізація закладу була направлена на забезпечення основних його пунктів для того, щоб ми функціонували далі.

По-перше, виклик, який був нам даний, це відключення від водопостачання. Тому в нашому закладі була пробурена скважина, поставлена система осмосу для того, щоб було водопостачання для роботи працівників. Для медичного закладу це не тільки мити руки і приймати душ, а це і робота нашої медичної апаратури, яка підключена до водопостачання і потребує водневого охолодження.

По-друге, це енергетична безпека, енергетична незалежність. Ми встановили на теперішній час три сонячні станції із сумарною потужністю понад 210 кВт і продовжуємо розмову з нашими партнерами, з нашими благодійниками для того, щоб встановити ще сонячні станції, для того, щоб повністю перекрити і бути повністю автономними стосовно енергозабезпечення нашого закладу. Ми закупили габіони, які захищали перші поверхи будівлі від осколочних поранень.

На теперішній час ми майже автономні стосовно водопостачання й енергетики. У нас був відтік кадрів, як і по всій Україні у 2022 році, але зараз після того, як звільнили Херсон, і Миколаїв не перебуває під такими обстрілами, як був у 2022 році, то багато людей повернулося, багато людей прийшло з інших лікарень. Ми зараз забезпечені кадрами майже на 95%».

 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі та дізнавайтеся ще більше!

 


 

Теги:
Може бути цікаво