Евакуація/Ілюстративне фото: БФ «Схід SOS»
Альона Нестеренко: Цього разу ми будемо обговорювати, які фейки Росія поширює про евакуацію, аби ви були озброєні і не клюнули на гачок ворога. Дамо вам практичні поради, як зрозуміти, де фейк, а де правда.
Я насамперед хочу запитати, наскільки фейки і дезінформація, яку поширюють росіяни на прифронтових територіях, насправді впливові? Наскільки вони ефективні? Тому що я згадую історію з особистого життя, коли ще Донеччина не була окупована, певні лише території, і моя хороша знайома, моя однокурсниця їхала туди, не буду називати, щоб ніхто не вважав, що ми стигматизуємо певні населені пункти, але вона їхала на Донеччину до себе на вихідні. І я пам’ятаю, що вона поверталася, людина з абсолютно проукраїнськими поглядами, доволі іншою.
Вона вірила цій всій пропаганді, тому що вона ллється просто з усіх щілин. І щойно вона поверталася в Харків, — ми тоді в Харкові навчалися, — то все як рукою знімало. Тим не менше, я розумію, що стільки часу досі люди перебувають або в окупації, або навіть якщо нещодавно території були захоплені. Тож наскільки ефективні ці фейки?
Олена Чуранова: На жаль, вся ця дезінформація, яка поширюється там, вона є ефективною. І чому ми можемо про це говорити так? Тому що вже достатньо різних свідчень тих людей, які вивозять українців із цих територій, як люди не хочуть виїжджати. І серед причин, які вони називають, по суті ці самі наративи російської пропаганди, якісь ці страхи-лякалки, які власне Росія і поширює на цих людей.
Тому, на жаль, оця інформаційна компанія, яка спрямована на українців на прифронтових територіях, вона дає певний ефект. І не дарма, коли Росія заходить кудись, коли вона починає окуповувати території, якісь нові захоплювати території, одне з перших, що вона робить, це руйнує зв’язок, руйнує, знищує редакції або захоплює редакції, які там є, медіа, які там є, і робить все, щоб там поширювалася тільки їхня «інформація», тільки їхні медіа.
І, до речі, у попередньому випуску також ми вже говорили, що Телеграм у нас є одним із найпоширеніших месенджерів, де українці беруть інформацію.
Теж досить показовим було те, що коли починалося повномасштабне вторгнення, то десь за місяць до того створювалося дуже багато різних телеграм-каналів, які були гіперлокальні, тобто вони присвячувалися навіть маленьким селищам Донецької і Луганської областей. І вони мімікрували, тобто імітували, робили вигляд, що начебто ці канали ведуть місцеві жителі, але насправді ці канали вели росіяни. І там поширювали як інформацію: «ми продаємо картоплю», або «ми пропонуємо виїзд», так і разом із тим різні фейки, типу «українські військові прицільно, цілеспрямовано обстрілюють мирне населення, будинки, розстрілюють українців, які там знаходяться, заважають евакуації, не дають виїхати» і так далі.
«Я б цю тему одразу розділив на дві частини, цю дезінформацію. На таку об’єктивно абсурдну, що повністю вигадка для того, щоб дестабілізувати ситуацію і тримати в людях напруження, щоб вони не мали розуміння того, як все є насправді. Очевидні фейки, щось із розряду того, що «евакуаційники з українських громадських організацій забирають людей на органи». Такі речі, наприклад, проскакують. Не бачу сенсу такі речі коментувати.
І з іншого боку є речі, в яких є частково якась, скажімо так, правда, яка гіпертрофується, перебільшується, і ми отримуємо теж таку неправдиву інформацію, яка потім «гуляє».
Це може бути щось на кшталт того, що «людей забирають на транзитні центри, тримають там декілька тижнів», і після цього нібито «на всі чотири сторони пропонують людям піти і самостійно вирішувати питання». Ось це неправда.
Гуманітарний сектор працює, і після тимчасового розміщення у процесі, в цей період часу, як тільки ми людей вивезли з прифронту, зробили всі потрібні реєстрації на одному з територіальних центрів для внутрішньо переміщених осіб, ми розміщуємо людей у тимчасових, — справді вони тимчасові, ці центри, — але тимчасові вони через те, що якраз у цих центрах відбувається на різних рівнях допомога людям, що юридична допомога: у відновленні документів, створенні документів, так і психологічна допомога, тому що це дуже часто потрібно людям у таких ситуаціях. І допомога безпосередньо по медицині. Як ми теж часто знаємо, з прифронту люди виїжджають у станах, котрі потребують допомоги саме медичної, тому що чим ближче до фронту, тим складніша ситуація у цьому питанні.
Після цього періоду часу, коли людина готова фізично, готова морально, їй допомогли, коли є всі підстави юридичні, тоді наші фахівці займаються пошуком і підбором житла для людей, в залежності від того, в якій ситуації вони знаходяться. І це рішення для різних людей знаходять наші фахівці і допомагають. Після цього є процедура і розміщення людей у нове місце постійного проживання.
Люди часто знаходяться у прифронтових територіях, як це називається, в «бульбашці», вони отримують інформацію із різних джерел, вона може бути недостовірна, може бути неперевірена. Наша задача показати, розказати і пояснити, як це відбувається і що з цього правда. Із цим буває складно, люди знаходяться у стресовій ситуації, завжди можна звернутися на нашу гарячу лінію, наші фахівці розкажуть, як це відбувається і дадуть відповідь на запитання. Будь ласка, звертайтеся і передайте це тому, кому це може бути корисним».
Альона Нестеренко: Що показово, і в інших громадах ті ж фейки «гуляють». Зокрема, у коментарі «Суспільне Дніпро» евакуаційник Ярослав, який опікується громадами Дніпропетровської області, розповідав, що так само лякалки поширюють про нібито «передачу на органи». Я зі свого боку зазначу, що тут якось історично так склалося, що Росії найлегше, мабуть, на цьому грати.
Тому що я пам’ятаю, наскільки складно було тим волонтерам, які просувають у маси таку собі усвідомлену трансплантологію. Тобто коли ти складаєш заповіт, пишеш, що на випадок моєї смерті я дозволяю використовувати там певні органи свої. І це може дійсно людину врятувати.
Але ще тоді мені волонтери розповідали, наскільки їм важко розвінчати оці міфи про «чорних трансплантологів», які «на машині під’їжджають десь на переході темному і хапають тебе». А тут от така ситуація, така історія.
Чи ти помічала якісь ще найбільш поширені фейки?
Олена Чуранова: Звісно, ми бачимо поширення різного абсурду. І можуть братися якісь реальні факти. Тому що ми розуміємо, що не завжди у кожної родини цей шлях евакуації складається ідеально. Не кожна родина повністю розуміє цей процес. Ну і так, як вже було зазначено, що люди там живуть у певних «бульбашках» і не отримують цю інформацію.
Тому якраз коли оцей брак інформації є, дуже легко людьми зманіпулювати. Але про трансплантологію — це одна з таких поширених речей щодо органів. І ще те, що ми помічаємо, коли в нас останній рік вже є евакуація дітей обов’язковою, якщо батьки не погоджуються, то це адміністративна чи кримінальна відповідальність, то помітили, що коли вже з’явилася ця постанова, росіяни почали ділитися саме фейками різними про дітей.
І розказувати, що саме дітей будуть «продавати на органи». І навіть розказували, що «створили цілий сайт в Європі, де можна купити дітей з України«.
Альона Нестеренко: Але дуже багато різного такого, щоб залякати людей, щоб змусити їх лишатися із дітьми під обстрілями. Для чого це росіянам? Банально вбити більше людей? Нащо зривати евакуацію?
Олена Чуранова: Банально завадити українським військовим працювати, тому що чим більше цивільних лишається, тим більше ми розуміємо, що це ускладнює виконувати армії завдання. Це банально. Звісно, ми розуміємо, що для росіян українці не становлять якоїсь цінності, їм абсолютно все одно, чи виживуть ці сім’ї з дітьми, чи ні.
Але, на жаль, всі ті лякалки, всі ті фейки, вони на якісь сім’ї діють. Ну, знову ж таки, крім всього цього, цих історій про органи, про ТЦК і так далі, все одно також тут діють оці всі наративи про те, що «українська влада нелегітимна», все, що відбувається в Україні, це «порушення прав людей«, ось тут «прийдуть росіяни, всіх звільнять і наступить правда» і так далі. І тому, так, на жаль, люди вирішують більше вірити у ці наративи, ніж слухати інформацію про те, що насправді відбувається в Україні і дійсно продовжують вірити в цю реальність і чекати росіян.
Хоча ми бачимо, що відбувається на окупованих територіях, яке там тотальне безправ’я, що саме там відбувається викрадення дітей, коли вони розповідають, що, знову ж таки, це українська влада, коли евакуює дітей, що вона «викрадає дітей», що є абсолютною неправдою. Але паралельно ми маємо чіткі підтверджені факти того, що робить Росія на окупованих територіях, і скільки дітей вже було вивезено в Російську Федерацію, як відбувається там мілітарізація цих дітей і нав’язування всіх цих фейків і цієї російської ідеології, що теж є воєнним злочином.
Альона Нестеренко: Тобто з огляду на те, що ти зараз озвучила, я роблю висновки, що не тільки завадити українським військовим мета росіян, а і дискредитувати українську владу.
Чи намагаються вони за рахунок фейків про евакуацію дискредитувати і українську армію? Можливо, ти досліджувала, чи намагаються вони і на закордонну аудиторію просувати якісь такі меседжі?
Олена Чуранова: На закордонну аудиторію просуваються оці меседжі про те, що «якщо вивозяться діти без батьків, їх відбирають у сім’ї і примусово кудись вивозять«. І також на закордон поширюються оці тези про «продаж дітей і про трансплантацію«. Чомусь оця історія з «органами» і за кордоном працює.
Це найбільш поширювані тези. Звісно, щодо дискредитації української армії. Звісно, це теж одна з їхніх цілей.
Це сіяння оцієї недовіри як до української влади, так і до військових, які там перебувають. Щоб у жодному разі вони не допомагали нашим військовим. Щоб вони знову ж таки йшли на колаборацію із росіянами.
Так як ми знаємо, що ведеться постійне вербування через Телеграм, через інші месенджери. Щоб вони допомагали саме російській армії. Тому дуже багато різних цілей.
Але так, це посіяння недовіри. Це одна з основних.
Альона Нестеренко: Знову таки, наші шановні слухачі й слухачки. Ми вас закликаємо бути максимально пильними і мислити критично.
Повністю випуск подкасту «Озброєні фактами» слухайте у доданому аудіофайлі