Евакуація/Ілюстративне фото
Альона Нестеренко: Як росіяни взагалі реагують на новини про повернення українських дітей із окупації?
Олена Чуранова: Власне, вони ніяк не реагують на ці новини. І одна з основних методик, якими вони послуговуються, це замовчування всієї цієї історії. І чим менше такої інформації, тим краще. З одного боку, так, звісно, це просто ігнорування і відсутність таких новин у їхньому інформаційному просторі.
Із іншого боку, це висвітлення просто через інший ракурс, через їхню картину світу. І, звісно, тут вони, якщо говорять про, наприклад, депортацію, у чому Росія винна і ми маємо відповідні рішення Міжнародного кримінального суду по Путіну і Львовій-Біловій. Вони, звісно, це називають не депортація, а «евакуація», що це все «заради безпеки дітей».
Знову ж таки, якщо ми говоримо про приблизно 20 тисяч і більше дітей, які були незаконно вивезені окупантами в Росію, звісно, вони постійно продовжують заперечувати ці цифри і говорять, що «насправді це Україна перебільшує».
Вони це все перекручують і показують абсолютно інакше, але вони підкреслюють, що «ці діти абсолютно не викрадені», що взагалі «в Росії немає жодної викраденої дитини»… Цитую Мединського, який очолює російську делегацію під час мирних переговорів і, власне, був автором купи так званих підручників з історії, тобто активно займається дезінформацією, пропагандою. Він каже, що «немає жодної викраденої дитини», але «є діти, врятовані російськими солдатами ціною свого життя, з ризиком витягнуті з зони бойових дій і вивезені». Окупанти заявляють, що вони «шукають батьків, і якщо вони звертаються, то дітей повертають».
Ось така викривлена картина. Звісно, ніхто не говорить, чому ж ці солдати там опинилися, хто почав цю війну, і чому всі ці наші діти знаходяться під загрозою, помирають. Ми маємо цю страшну статистику по дітям, але росіяни в дусі своєї пропаганди показують іншу картину.
Альона Нестеренко: Я згадую, коли на початку повномасштабного вторгнення піарили активно на різних російських ресурсах військового їхнього, його нібито звуть Юрій Гагарін. Знов таки, ми ж не перевіримо, а ми знаємо, як Росія любить брехати.
І окрім того, що він «Юрій Гагарін», він ще й має прізвисько Ангел. А чому він Ангел? Бо він ніби «врятував», а де-факто, ми розуміємо, що викрав українських дітей із Маріуполя. І як писали самі росіяни на початку повномасштабного вторгнення, що було нібито «367 українських дітей».
Ну, я взагалі сумніваюся, що ця цифра правдива, тому що вони ж пишуть «врятували», так само, й ніби «ціною життя», або «ціною здоров’я». Тобто я не думаю, що взагалі ми можемо довіряти цим цифрам, але ми розуміємо, що цих дітей викрали просто.
Скажи, як країна агресор відбілює своїх воєнних злочинців? Ми вже почали трохи, але детальніше про це.
Олена Чуранова: Щодо цього «Юрія Гагаріна», після того, як стало відомо про те, що він викрав цих дітей, вивіз із Маріуполя, який знищили самі ж росіяни, його почали тягати в різні шоу. До Малахова там…
І використовувати його як приклад, як «взагалі всі російські солдати діють і ставляться до дітей». І дуже показовим було те, як його навіть під час річниці початку так званої «СВО» витягнули на концерт у Лужниках. І він вийшов із дітьми, і діти його обіймали на сцені, дякували за те, що він їх «врятував». І журналісти, власне, проаналізували, верифікували, хто ці діти були.
І, зокрема, там була дівчинка, в якої загинули батьки, і яка писала в соцмережах, що вона сумує за своїми батьками. Вони загинули під час бомбардувань російських. І її використали в цій пропаганді.
Також були діти, в яких ніхто не загинув, але батьки вирішили продовжити жити в окупації. І їх вивезли туди, на цей концерт, щоб використати в пропаганді, і повернули назад у Маріуполь.
Або ми ж чули вже про випадки, на жаль, і сексуального насильства проти дітей. І це все дуже страшно. І найстрашніше те, як можуть так брехати люди.
Альона Нестеренко: Отже, давай поговоримо ще про такий важливий момент, як обов’язкова евакуація дітей. Адже 2 березня 2026 року президент України підписав закон про обов’язкову евакуацію, що дозволяє вивозити дітей з прифронту навіть без згоди батьків, якщо є загроза їхньому життю і здоров’ю.
Що поширювали росіяни про евакуацію дітей після ухвалення цього документу? Адже, як на мене, не могла російська пропаганда просто пропустити цей інфопривід.
Олена Чуранова: Так, звичайно, ще навіть до того, як був ухвалений цей закон, були інші постанови, які дозволяли цю евакуацію дітей у безпечні місця. І теж росіяни це використовували для того, щоб знову ж таки перекручувати і показувати, що несправді за допомогою таких постанов або цього нового закону волонтери можуть «викрадати дітей», «продавати їх на органи», «продавати педофілам» і так далі.
І коли цей закон було проголосовано, взагалі почали поширювати таку тезу, що це насправді «розв’язує руки транспантологам, сатаністам», тому що і сатаністам теж вони розказують, що наших дітей продають…
Ну, і в цілому цих фейків дуже багато. Про «зникнення дітей у Європі», про «зникнення дітей в Україні», про сайти, де начебто «продають наших дітей», і навіть нещодавній скандал з оприлюдненням документів — так званих файлів Епштейна. Його теж використали для того, щоб поширювати фейки…
Альона Нестеренко: Треба критично думати. І також у продовження теми, кого хотіли росіяни дискредитувати, я бачила псевдоновини про «Білих янголів», які евакуюють людей і, зокрема, дітей, з прифронтових територій.
«Що стосується евакуації, що стосується родин із дітьми, то російські фейки, вони існують, напевне, ще з початку повномасштабного вторгнення. Перші такі наративи, що просували росіяни, що «викрадають дітей», «вивозять на органи», безпосередньо наш підрозділ «Білих янголів» брудом поливали майже в кожній такій публікації. Зараз теж є такі вкиди російські, що стосуються цього закону про евакуацію дітей. Але що хочеться сказати.
Наша майже кожна евакуація, вона навіть фільмується хлопцями, дівчатами евакуаційних груп, це все виставляється, показується вся важкість цієї роботи. І навіть те, що при тих обставинах, що війна змінилась, з урахуванням дронової складової, дуже активно ця складова попливала на евакуаційний процес…
Тобто, якщо ми раніше могли, умовно тривалий час перебувати в тому чи іншому прифронтовому населеному пункті, то зараз це просто неможливо зробити. А так, от навіть де на даний час оголошена обов’язкова евакуація родин із дітьми, вона активно триває, батьки дослухаються, мало дітей залишилося в Дружківці, в Миколаївці. Тобто цей процес не припиняється.
І кожного разу, під час спілкування з батьками, ми, на жаль, доводимо ті трагічні приклади, які відбувалися в нас на території Донецької області. Це щодо загибелі та поранень дітей. І ви знаєте, коли спілкуєшся, коли розказуєш ці події, буває таке, що ці родини навіть і не знали про ті чи інші моменти, які були.
І коли це все роззповідаєш, дійсно, це впливає, батьки приймають рішення щодо евакуації. Зараз введені деякі райони, місто Слов’янськ. Проводимо установчу інформацію, тобто зараз збираємо повну інформацію по дітях, по родинах із дітьми.
Працюємо дуже тісно з військовою адміністрацією обласною, місцевою, з волонтерським рухом.
Що стосується пропаганди, яку росіяни проводили щодо безпосередньо наших евакуаційних загонів, можна сказати, що навіть з власного досвіду, досвіду Бахмута, були такі родини, що вірили російським фейкам, що там «дітей викрадають, вивозять, продають». Там така несинітниця у них була, що просто, знаєте, коли ми самі це дивилися, читали, це все просто навіть уявити неможливо.
Але шляхом розмов, це все розвінчувалося, люди розуміли, що це фейки…».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі та дізнавайтеся ще більше!