Ми запитали у голови громадської організації «Архі-Місто» Андрія Марусова.
Анастасія Горпінченко: У якому стані зараз некрополь і скільки зусиль потрібно докласти, аби зберегти це місце?
Андрій Марусов: Зусиль потрібно багато, оскільки кладовище було закрите у 1972 році. Воно якимось чином доглядалося з тих пір, але це 16 гектарів, тому ніякого бюджету на благоустрій кладовища не вистачить. Відтак завдання серйозне, але ми — історики, краєзнавці, волонтери — фокусуємося, скоріше, на відновленні пам’ятників. Наприклад, за допомогою підприємців у минулому році ми відновили 10 старовинних пам’ятників, які були зруйновані. Йшлося, наприклад, про одного з перших мерів Маріуполя XIX сторіччя. Це була величезна споруда, яку хтось колись звалив. І для того, щоб його відновити, нам потрібен був кран. Підприємці дали кран і нам вдалося підняти цей пам’ятник. Також збереглися дуже величні усипальниці початку ХХ сторіччя. Зрозуміло, що ми самотужки навряд чи це зробимо, оскільки тут потрібна, зокрема, і праця реставраторів.
Анастасія Горпінченко: Чи долучається до цього місцева влада або місцеві організації, тому що це ж потенційно може стати цікавим туристичним місцем у Маріуполі?
Андрій Марусов: Мер Маріуполя підтримав ідею створення музею просто неба тут, з іншого боку, ми всіляко залучаємо підприємців і громаду. Зараз нас 10-20 людей, такий актив. Вони зараз прибирають зарості на кладовищі або досліджують по документах, кому належить та чи інша старовинна плита.
Анастасія Горпінченко: І як вдається встановити, хто з відомих особистостей похований на кладовищі?
Андрій Марусов: У нас у команді є відомі історики і краєзнавці, які можуть досліджувати історичні джерела. Наприклад, буквально тиждень тому ми знайшли поховання одного зі священників, який служив у центральному соборі у давньогрецькому поселенні поруч із Маріуполем.
Анастасія Горпінченко: Чи є шанс відновити це кладовище і наскільки відсотків?
Андрій Марусов: Насправді, йдеться про чотири-п’ять найдавніших ділянок цвинтаря, які стосуються греків або могил початку ХХ сторіччя. Це не потребуватиме величезних ресурсів. Звісно, що за рік чи за два привести у нормальний стан 16 гектарів неможливо, але ми говоримо про те, що потрібно сфокусуватися на місцях, що мають історичну цінність. Всі сприймають Маріуполь як індустріальне місце, але коли ви заходите на цвинтар і бачите ці старовинні плити, вам здається, що ви десь у Візантії, оскільки греки, які жили тоді в Криму, успадкували цю візантійську культуру, і вона відображалася на пам’ятниках і хрестах, які залишилися. Тому я завжди кажу: якщо ви хочете побачити Візантію чи Константинополь, ви можете це зробити в Маріуполі.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS