Третина проаналізованих цитат політиків про пенсійну реформу була правдою — фактчекінг

Гості ефіру — аналітик проекту VoxCheck Максим Скубенко та молодший аналітик проекту VoxCheck Олексій Кременюк.

Любомир Ференс: Практично всі політичні партії висловлювалися з критикою пенсійної реформи. Наскільки вона була обґрунтованою?

Максим Скубенко: Пенсійну реформу необхідно було провести дуже і дуже давно. До цього ми йшли з 2000 року. Дефіцит Пенсійного фонду, несправедлива оцінка пенсій, видатки з держбюджету на соціальні виплати — це все накопичувалося, зробило величезні дисбаланси в пенсійному фонді і в системі пенсій. Політики ніби й хотіли провести цю реформу, зокрема Юлія Тимошенко була одним з ініціаторів проведення пенсійної реформи, але реформа не була проведена. І раніше, і зараз ми обіцяли МВФ це зробити, щоб отримати певний транш.

Любомир Ференс: Для багатьох політиків тема пенсійної реформи була способом попіаритися. Скільки цитат про пенсійну реформу ви проаналізували, щоб слухачі Громадського Радіо розуміли, наскільки для політиків ця тема була важливою?

Олексій Кременюк: З початку червня по кінець вересня ми проаналізували 41 цитату. Це тільки щодо 17 політиків, які ми внесли в наш щотижневий проект. Ми брали тільки ті цитати, які містять факти, які можна перевірити.

Любомир Ференс: 41 цитата — це багато чи мало?

Олексій Кременюк: Це досить багато.

Любомир Ференс: Скільки з них правдиві, неправдиві, перебільшені чи зманіпульовані?

Олексій Кременюк: 13 цитат були правдивими, 12 перебільшень, 8 неправдивих тверджень та 8 маніпуляцій.

Любомир Ференс: Якщо ми поділимо політиків, представників коаліції та опозиції, хто з них як говорив?

Олексій Кременюк: Переважно правду говорили Володимир Гройсман та Олексій Гончаренко, тобто політики, які представляють коаліцію, а переважно брехали або маніпулювали інформацією політики «Опозиційного блоку», «Радикальної партії», тобто з опозиції.

Любомир Ференс: Чому так було, на вашу думку? Опозиція більше відчувала настрої населення, для якого пенсійна реформа не була такою вже позитивною?

Олексій Кременюк: На мою думку, це сталося тому, що коаліція, оскільки ініціювала реформу, акцентувала увагу тільки на позитивних моментах цієї реформи, тому вони казали тільки ті фрази, які можна перевірити, які будуть звучати правдиво. Натомість опозиція намагалася акцентувати увагу на негативних наслідках реформи, які можуть бути, які вони вигадували.

У 2017 році обліковується 11,9 мільйонів пенсіонерів, 8 з них отримували мінімальну пенсію

Любомир Ференс: Давайте розпочнемо з протагоністів реформи, тих, хто говорив про неї в позитивному ключі. Це прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та заступник франції БПП у парламенті Олексій Гончаренко.

Володимир Гройсман у себе на сторінці у Фейсбуці 9-го жовтня пише наступне: «8 мільйонів з 12 мільйонів пенсіонерів отримують мінімальну пенсію». Це правда?

Максим Скубенко: Так, це правда. За даними Держстату, у 2017 році обліковується 11,9 мільйонів пенсіонерів, 8 з них отримували мінімальну пенсію.

Любомир Ференс: Володимир Гройсман в інтерв’ю на «5 каналі» 24 жовтня говорить: «Коли в 2012 році людям осучаснили пенсії, то взяли середню заробітну плату 2007 року. Люди сьогодні отримують пенсію на рівні розрахунку від середньої заробітної плати 1197 гривень, а ми ставимо сьогодні в нашій реформі середню заробітну плату 3764 гривень». Що можете сказати?

Максим Скубенко: Це знову правда. Ця пенсійна реформа була однією з наймасштабніших в історії України. Володимир Гройсман говорить правду, коли каже, що у 2012 році, коли проводили перерахунок пенсії, брали середню заробітну плату за 2007 рік. На той момент це було 1197 гривень, тобто розрив у ці кілька років був доволі значним, але взяли чомусь 2007. Відповідно до прийнятих змін з жовтня пенсії перераховуються по середній зарплаті за 2014, 2015 та 2016 рік, тобто за три останні роки до призначення пенсії. Тепер так будуть визначатися подальші пенсії, перерахували зараз за ці три роки також пенсії усім пенсіонерам.

Любомир Ференс: Далі Володимир Гройсман у себе у Фейсбуці 4 липня говорить такі речі: «Данные из Пенсионного фонда показывают, что поступления ЕСВ за 5 месяцев этого года увеличились по сравнению с аналогичным периодом прошлого почти на 35%. Это и есть тот дополнительный ресурс, который мы возвращаем людям в виде более высоких пенсий».

Олексій Кременюк: Це правда. Це пов’язано з підвищенням мінімальної заробітної плати до 3200. За 6 місяців 2017 року надходження до бюджету від ЄСВ склали на 42,5% більше, ніж за 6 місяців аналогічного періоду 2016 року.

Любомир Ференс: У тому ж Фейсбуці у себе на сторінці 20 червня прем’єр-міністр України Володимир Гройсман каже: «За рік ми зупинили нарощування дефіциту Пенсійного фонду, в той час як за попередні 10 років Пенсійний фонд (окрім щорічних дотацій з державного бюджету) набрав ще біля 50 мільярдів позик!»

Олексій Кременюк: Це знову правда. У 2017 році кошти з державного бюджету, які йдуть на потреби Пенсійного фонду, скоротилися на 1,3 мільярда гривень, зі 142 до 141 мільярда. Так, була і позика, яка складала 48 мільярдів гривень, цей борг утворився в 2007 — 2014 і зараз поступово гаситься.

Любомир Ференс: Давайте підсумуємо. У своїх висловлюваннях Володимир Гройсман фактично говорить правду про пенсійну реформу.

Давайте послухаємо слова Олексія Гончаренка про пенсійну реформу, які він говорить програмі «Вечер на Думской» 28 серпня: «На кону стоит жизнь 9 млн человек, которым мы можем повысить пенсии с 1 октября. Кому-то эта пенсия поднимется на 50 гривен, а кому-то на 500 или 1000. Это уже хоть что-то».

Максим Скубенко: Так, це правда. Це одна з наймасштабніших пенсійних реформ, осучаснення пенсії. Для 9 мільйонів людей буде якийсь додаток до пенсії. Наразі пенсії приводяться до якогось справедливого показника для всіх, а не лише для якоїсь категорії населення.

Любомир Ференс: Часом політики про пенсійну реформу говорили міфами. З їхніх слів було зрозуміло, що дехто з них не розбирається в ситуації, однак вони її критикували. Критика йшла від опозиційних сил. Політики говорили, що реформа проводиться через дефіцит Пенсійного фонду, який виник після скорочення ЄСВ, інші казали, що реформа не вирішує проблем цього дефіциту, якщо дефіцит і буде закритий, то за рахунок скорочення пенсій людям. Це все правда?

Максим Скубенко: Ні, це неправда.

Любомир Ференс: Дуже гучний міф про реформу полягає у тому, що в її результаті кількість пенсіонерів скоротиться з 12 мільйонів людей до 5 мільйонів. Це улюблена теза членів партії Олега Ляшка. Ігор Мосійчук 16 червня говорить телеканалу «112 Україна»: «По філософії Гройсмана кількість пенсіонерів зменшується з 12 млн людей до 5 млн». Це правда?

Максим Скубенко: Маніпуляція. Філософія пенсійної реформи передбачає підвищення пенсії за рахунок збільшення надходжень до ЄСВ, але в перспективі люди будуть виходити на пенсію пізніше.

Любомир Ференс: Лідер «Радикальної партії» на каналі «Рівне 1» у програмі «На Часі» 14 червня сказав наступне: «Влада пропонує встановити 35 років мінімального страхового стажу, який дає право на нарахування пенсій».

Страховий стаж 35 років встановлять лише в 2018 році і поступово

Олексій Кременюк: Це маніпуляція. З 2028 року влада пропонує встановити страховий стаж 35 років, але це буде поступово, з наступного року стаж збільшуватиметься на один рік.

Любомир Ференс: Лідер «Опозиційного блоку» в ефірі на «NewsOne» 8 вересня Олександр Вілкул говорить наступне: «Какие 67 лет выхода на пенсию, если у нас мужчины живут 64 года? Мы же не Европа… это там живут до 80 лет. 64,5 года — у нас средний возраст жизни мужчин».

Максим Скубенко: Середня тривалість життя українських чоловіків в 2015 році становила 66,4 року, але середня очікувана тривалість життя для них після 60 років — 14 років. Середня тривалість життя чоловіків в ЄС становила 77,9 року. Водночас, за пенсійною реформою, в залежності від стажу максимальний вік виходу на пенсії в окремих людей буде 65 років, а не 67.

Любомир Ференс: Не могла не висловитися про пенсійну реформу і лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. У новині на сайті «Батьківщини» від 21 вересня можемо прочитати таке: «…на 35% скорочується розмір пенсій, оскільки пропонується знизити з 1,35 до 1 коефіцієнт за кожний відпрацьований рік при нарахуванні пенсії».

Максим Скубенко: Це дійсно дуже схоже на правду. Коефіцієнт дійсно знизився з 1,35 до 1, але це не 35%, це 26%. Коефіцієнти використовували, щоб прибрати дисбаланси, але вони породжували ще більші дисбаланси у нарахуванні пенсій. Коефіцієнт прибрали. Пенсії осучаснили, використовуючи сучасну середню зарплату для всіх пенсіонерів. Це маніпуляція.

Любомир Ференс: Народний депутат від «Опозиційного блоку» Микола Скорик в ефірі «112 Україна» 21 вересня говорить: «Наша фракция считает, что главная причина пенсионной реформы — колоссальный дефицит Пенсионного фонда. Такой огромный он стал после того, как правительство сделало «умное» решение и снизило ЕСВ для предприятий. И после этого дефицит вышел за пределы 140 мільярдів гривень»

Олексій Кременюк: Це маніпуляція. Сума фінансування Пенсійного Фонду в 2016 році становила 142,6 мільярда гривень. Дефіцит Пенсійного Фонду — 84,9 мільярда гривень. Решту 57,7 мільярда гривень держава в будь-якому випадку платить окремим категоріям пенсіонерів: військовим, держслужбовцям тощо. ЄСВ знизили з 1 січня 2016 року, в 2015 році дефіцит справді був менший в 3 рази, але пенсійна реформа проводиться не через це, а через загальну незбалансованість видатків та доходів Пенсійного фонду.

Любомир Ференс: Дмитро Добродомов, позафракційний народний депутат, в ефірі 30 серпня на «NewsOne» говорить: «Вся пенсійна реформа зводиться до того, щоби скоротити видатки пенсійного фонду, а не навпаки наповнити пенсійний фонд для того, щоби збільшити пенсії».

Олексій Кременюк: Це неправда. Завданням цієї реформи є не скорочення видатків Пенсійного фонду, а зменшення темпів їх приросту у майбутньому.

Те, що МВФ щось вимагає, і те, що пенсійна реформа — це скорочення пенсіонерів — міф

Любомир Ференс: Народний депутат від «Опозиційного блоку» Микола Скорик в ефірі на «112 Україна» 21 вересня заявив: «…стоило бы честно сказать, что данная реформа — это выполнение требований МВФ по сокращению бюджетных расходов и, соответственно, — по сокращению пенсионеров».

Максим Скубенко: Це неправда. У тому, що він сказав, поєднується кілька міфів, які політики люблять використовувати. Це міф про те, що МВФ щось вимагає, про те, що пенсійна реформа — це скорочення пенсіонерів. Ми звертаємося до МВФ з планом дій, вимог ніхто не ставить. Пенсійна реформа не була покликана скоротити бюджетні видатки, вона була покликана у майбутньому зменшити дефіцит Пенсійного фонду, щоб не було шаленого приросту дефіциту.

Любомир Ференс: Виявляється, Олег Ляшко сказав також правду: «Сьогодні, щоб вийти на пенсію достатньо 15 років трудового стажу і в 60 років ти можеш вийти на пенсію».

Олексій Кременюк: Так, за нинішнім законодавством ти можеш спокійно вийти на пенсію, якщо тобі 60 років, ти маєш 15 років трудового стажу.

Любомир Ференс: Також в ефірі на телеканалі «Новий Чернігів» у програмі «Політика без гриму» від 31 липня говорить: «До речі, після підвищення мінімальної зарплати до 3200, додаткові надходження до бюджету Пенсійного фонду, лише за перше півріччя цього року, 12 мільярдів гривень». Це правда?

Максим Скубенко: Так, це правда.

Любомир Ференс: Політики також пропонували щось замість реформи, свої шляхи вирішення. Жодне з цих рішень не вирішувало проблему мізерних пенсій та наповнення Пенсійного фонду. Лідер «Опозиційного Блоку» в ефірі на «112 Україна» у програмі «Вечірній прайм» 13 вересня говорить: «Дефицит Пенсионного фонда можно покрыть только одним путем — ростом экономики. Должна нормально работать промышленность, должны быть рабочие места — это отчисления в Пенсионный фонд, плюс работает экономика — это отчисления в бюджет, которые могут компенсировать этот дефицит». Правду говорить Олександр Вілкул?

Олексій Кременюк: Це перебільшення. Надходжень було б більше, якби економіку виводили з тіні.

Любомир Ференс: Лідер «Радикальної партії» на каналі «112 Україна» 19 вересня сказав: «Для того, щоб в людей були нормальні пенсії, треба ключове — піднімати зарплату. Сьогодні 4 млн людей в Україні отримують мінімальну зарплату. Будь-яке підвищення пенсійного віку не дасть їм підвищення пенсії. Тільки збільшення заробітних плат: чим більша зарплата, тим більша буде пенсія».

Максим Скубенко: Це перебільшення. Не лише заробітна плата впливає на рівень пенсії. Впливає також коефіцієнт трудового стажу та індивідуальний коефіцієнт зарплати.

Любомир Ференс: На вашу думку, пенсійна реформа стане тим поштовхом, який винесе чорні конверти на білу поверхню?

Максим Скубенко: Так, можливо, не в короткостроковій перспективі.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.