Цим вразливим станом користуються оточуючі: їх б’ють, порушують права, зневажають. В Чернівцях, за неофіційними даними, секс-бізнесом займаються від 700 до 1000 жінок. Більшість з них опинились на «точках» (а так називають місця, де дівчата пропонують свої послуги) у зв’язку зі скрутними життєвими обставинами.
В Чернівцях секс-бізнесом займаються близько 1000 жінок
Кількість працівниць секс-бізнесу в Чернівцях тримається на одному рівні протягом останніх років, розповів начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області Іон Шалар. Приблизно на одному рівні залишається і кількість складених протоколів про адмінправопорушення. Згідно чинного законодавства особи, які надають сексуальні послуги за винагороду, притягуються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
«Протоколи складають правоохоронні органи, а рішення приймає адміністративна комісія за місцем проживання кожної особи», — розповів Іон Шалар.
Така комісія діє при органах місцевого самоврядування, зокрема, при сільських радах. А дівчата переважно приїжджають до Чернівців займатись секс-бізнесом із сіл.
Штраф за надання секс-послуг визначає комісія при місцевій раді
Саме страх, що їхня справа опиниться на розгляді такої комісії, а це означає розголос, заганяє дівчат у тінь, штовхає їх до пошуку шляхів уникнення відповідальності.
Це підтверджує Оксана, чернівецька секс-працівниця. Їй 37 і вона вже більше трьох років працює на вулицях Чернівців разом з іншими дівчатами. Сутенерів у дівчат немає. Вони самі визначають робочий графік, оплату послуг. Займатись секс-бізнесом дівчата почали через те, що у когось народилась дитина і треба було її утримувати, хтось втратив роботу і не міг влаштуватись, а хтось не мав що їсти, де жити.
«В Чернівці приїхала, стала на роботу на технозавод, де обробляють дерево. Але зарплату платили тільки частинами. Іншої роботи не змогла знайти і пішла на «стометрівку» (місце в Чернівцях, де стоять дівчата). Підійшла до дівчат і сказала, що така склалась ситуація, що немає, де жити, не знаю, що робити. Вони сказали, щоб я ставала і працювала. І затягнуло вже на добрих три роки. Хочеться це все кинути, піти на кращу роботу. Але в державі всі заводи позакривали. А де реально знайти роботу? За дві тисячі гривень? А це тільки за оренду квартири. А що далі?
– А чи є у вас сім’я, родина, яку потрібно утримувати?
– Так, звичайно. У мене є мама, є сестра. В мене є дочка, яка навчається в Києві, в академії. Так що фінанси завжди потрібні. А у нас просто неможливо заробити такі гроші. Я просто не бачу іншого виходу в житті і все», — розповіла Оксана.
Для того, щоб не писати протокол, дівчата платили або надавали секс-послуги
Жінка розповіла, що були клієнти, які погрожували зброєю, били. Але вона нікуди не зверталась, бо не знала, як захиститись від насильника. Що ж стосується насильства зі сторони працівників правоохоронних органів, то Оксана зауважує, що останнім часом не було таких випадків. Хоча раніше таке траплялось.
«Під’їхала машина (їм дали завдання їздити і дивитись за порядком в місті). А вони звернулись до дівчат: у однієї взяли гроші, а мені сказали, що пишуть на мене протокол, а якщо ти не хочеш, щоб цей протокол пішов далі в дію, то ти нам повинна зробити «це» без грошей. Їм сподобалось таке робити. Але я вирішила не мовчати. Я взяла всі використані презервативи і пішла в прокуратуру і заявила на них. Тому що я не знала, до кого ще можна звернутись, що робити.
За словами Оксани, вказаних працівників одразу звільнили і вона забрала свою заяву. Наразі ж ситуація зі ставленням правоохоронців до жінок секс-бізнесу кардинально змінилась.
«Не чіпають нас, не забирають без причини, не ганяються за нами, як бувало раніше. От виїхали, а їм треба на бензин заробити, побачили, що дівчина поїхала на поле, вони за нею. І потім брали у клієнта гроші, щоб їм на бензин було. Отакі були випадки. А тепер такого взагалі немає», — наголосила Оксана.
Звідництво та сутенерство, торгівля людьми — кримінальні злочини
Начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми чернівецької поліції Іон Шалар поінформував, що до чергової частини не надходило повідомлень про порушення зі сторони працівників поліції щодо осіб, які надають секс-послуги. Тим часом в поліції наголошують, що звідництво, сутенерство — кримінальний злочин. Особливо, якщо дівчат змушують працювати, коли вони стають жертвами торгівлі людьми. Для громадян, які бажають отримати консультацію, як не стати живим товаром, подати заяву або повідомити інформацію про факт торгівлі людьми відкрита гаряча лінія – 066 578 47 96.
Вже багато років в Чернівцях допомагає дівчатам у конфліктних ситуаціях, надає консультації міський благодійний фонд «Нова сім’я». Марина, соціальна працівниця фонду, вже 10 років опікується дівчатами, які надають секс-послуги. Вона для дівчат і психолог, і служба порятунку, і порадниця. Її підопічними наразі є 200 жінок.
Переважно вони працюють на трасах. Видача презервативів дівчатам, консультування, інформування, медогляд, група взаємодопомоги — це тільки частина роботи Марини. Саме завдяки пані Марині дівчата мають медичні книги.
В Чернівцях частина працівниць секс-бізнесу мають медичні книжки
«Вони, відсотків 90%, дивляться за своїм здоров’ям, одна з перших в проекті по всій Україні, я ввела їм санітарні книги. Тобто вони знають, що їм потрібно пройти обстеження. Окрім того, санітарна книга тимчасово може навіть замінити їм паспорт. Адже у багатьох немає документів», — говорить Марина.
Тому вона допомагає їм пройти обстеження, отримати медичну книгу.
«Я для себе кожні три місяці проходжу медогляд і раджу це робити колективу, дівчатам», — розповіла Оксана, зауваживши, що медична книга у неї постійно в сумочці.
«Більшість дівчат з неблагополучних сімей, де виховує одна мама, де мама алкоголік, де мама вживає наркотики, де мама на заробітках за кордоном, а тут виховує бабуся, і дитина практично виховується на вулиці. А де виховання вулицею — там все пробується», — продовжила розповідь Марина.
Одного разу вона побачила на одній з «точок» нову дівчину, яка вибивалась з загалу. Виявилось, що вона дочка сільського священика. Через негаразди сімейні, насильство в родині вигнало дівчину на вулицю. Вона приїхала до Чернівців і через безвихідь, відсутність будь-яких засобів до існування, вона вийшла на «точку».
Марина допомогла дівчині підшукати іншу роботу. Жінка наразі заміжня, мама двох діток.
Хочуть легалізувати проституцію без можливості займатись проституцією
Що стосується легалізації, то, за словами Марини, перші законопроекти були зареєстровані ще в 2009 році. Тоді ж у Києві була зареєстрована організація Ліга Легалайф з захисту прав секс-працівників та адвокації узаконення секс-бізнесу. Марина переконана, щоб легалізувати проституцію, потрібно вирішити кілька принципових питань: як вказувати послугу, як вираховуватиметься середньомісячний заробіток, як визначити кількість клієнтів, хто буде вести їх облік.
«Якщо вони зроблять ці всі зміни, я не проти (легалізації проституції). Тому що є дівчата, які вже працюють по двадцять років, це буде входити в стаж і на майбутнє зможуть мати пенсію. А той законопроект, що вони пропонували, — це
легалізація без права займатись проституцією», — зауважила соціальна працівниця Марина. Оксана також висловлюється в підтримку легалізації.
«Звідки ми знаємо, зараз поліція може не чіпає, їздить, слідкує за порядком. Але ж з часом все може змінитись: можуть забирати, насильно за руки за ноги тягнути, як раніше в «бобік» закидали.
Нагадаємо, що у вересні 2015 року у Верховній Раді України нардепом Андрієм Немировським було зареєстровано досить революційний законопроект про регулювання проституції та діяльності секс-закладів. Він встановлював порядок правового регулювання діяльності у сфері проституції, діяльності секс-закладів в Україні та соціальні гарантії повій. Однак 12 жовтня 2015 року законопроект було відкликано.
Наразі в парламенті немає зареєстрованих законопроектів щодо легалізації проституції. Секс-бізнес надалі нелегальний, а працівники — поза законом та без захисту.
Надія Вірна з Чернівців для «Громадського радіо»
Цей матеріал створений за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля