«Головне, щоб відео розвалити» — у суді дослідили прослушку розмови екс-беркутівця Марчука (ВІДЕО, ФОТО)

Екс-беркутівець Руслан Марчук, якого звинувачують у перешкоджанні журналістській діяльності і перевищенні повноважень під час силового розгону мітингу на Майдані у 2013 році,  не впізнав себе на фото та відео, яке демонстрували на судовому процесі при дослідженні доказів, але в той же час впізнав себе у розмові із невідомою людиною, записи прослуховування якої заслухали у приміщенні залу засідань.  На цьому записі Марчук каже особі Р., що на відео – саме він, і що себе впізнавати у процесі не збирається.

Нагадаємо, триває судовий процес по Руслану Марчуку – екс-беркутівцю, який брав участь у силовому розгоні мітингу на Майдані 30 листопада 2013 року. Це одна з виділених справ у розслідуванні побиття активістів на Майдані в ту ніч. Марчука звинувачують у перешкоджанні проведенню мирних зібрань, перевищенні службових повноважень та перешкоджанні професійній діяльності журналіста — мова йде про напад на мене. Це єдина справа зі справ Майдану про перешкоджання журналістській діяльності, доведена до суду. Руслан Марчук був тоді у складі роти Євгена Антонова, відносно якого також продовжується судовий процес.

Мене допитали в ході попередніх засідань і цього разу одразу перейшли до дослідження доказів: фото, відео та аудіозаписів прослуховування розмов підозрюваного. Руслан Марчук був присутній у залі разом із захисником, Володимиром Смєхновим. Мене захищає Євгенія Закревська.  

Першим вивели на екран відео, де видно, як беркутівці сунуть Хрещатиком і жорстоко б’ють людей, і в одному із епізодів прямо перед беркутівцями видно мене, оточену беркутівцями. Кожного разу дивитись це відео відсторонено дуже важко – на ньому крики і побиття. На відстані, задкуючи, я намагалась фіксувати на телефон те, що відбувалося. Марчук хапає мене за зап’ястки та суне вперед, штовхаючи перед собою. Видно, що я щось кричу спецпризначенцю і щось тримаю в обох руках. Пам’ятаю, що я ледь не впала, чиплялась за нього, і так втрималась на ногах. Це тривало кілька секунд, потім він розвернув мене, відштовхнув і допоміг собі ногою.

В одній руці я тримаю посвідчення преси, і воно знаходиться на відстані менше півметра від обличчя Марчука, а в іншій – телефон, яким здійснюю відеозапис. Весь процес видно на опублікованих відео. Голосно попереджаю, що я є журналісткою, багаторазово, звертаю увагу на посвідчення, він натомість вигукує нецензурну лайку, але я пам’ятаю, що це було у відповідь на те, що я кажу, мене точно почули. Я була від нього на відстані, проте, він швидко рухався і схопив мене за руки, намагався вибити телефон і повалити на землю, штовхав вперед, в юрбу беркуту, наприкінці розвернув до себе спиною і штовхнув, пнув ногою. Останнє бачили свідки.

Ось на екрані почали транслювати запис відео. На епізоді із штовханиною адвокат Марчука, Володимир Смєхнов, попросив поставити на паузу.

«Нехай вона (Лебедєва – ред.) прочитає з цієї відстані, що написано на посвідченні», –  поставив вимогу до постраждалої адвокат Марчука. При цьому я знаходилась від екрану на відстані біля 4-х метрів, і відео містило загальний план, декількох людей одночасно.

«Як можна побачити це з такої відстані?» – відповів на це суддя і відхилив запитання.

Більш чітке фото посвідчення суд побачив на фотодоказах. Адвокат Марчука раптом почав розпитувати про керівника беркутівців Антонова на одному із фото.

«Вкотре вас прошу не перетворювати цей процес на процес по іншим справам, де ви є захисником», – зауважив суддя.

Я сказала, що впізнаю на фото Руслана Марчука, і показала, де саме.

«Особа схожа. Це не я. Я себе не впізнаю. Особа схожа на мене», – заявив на це Марчук.

Фактично, половину засідання забрала дискусія про моє посвідчення преси. І хоча медіа, в якому я працювала, підтвердило адвокату Марчука двічи, що надавало посвідчення, і що дійсно я там працювала, адвокату Смєхнову цього було недостатньо.  Захисник навіть висунув підозру про підробку документу, оскільки я тоді працювала керівником прес-центру, організовувала і проводила прес-конференції і круглі столи для ЗМІ, а на посвідченні  написано «журналіст». На його думку, керівник прес-центру не може бути журналістом і виконувати обов’язки журналіста вночі.

Лише зауважу, що час роботи у журналістиці, а це біля 15 років, я публікувалась у декількох загальновідомих ЗМІ, незалежно від своєї посади. І у мене і на даний момент є посвідчення ЗМІ, у якому я зараз працюю. На ньому також написано «журналістка». Хоча посада у мене інша, і це можна побачити у розділі «Команда» на цьому сайті.

Смєхнов вдруге вимагав витребувати посвідчення і долучити до справи для проведення експертизи, але клопотання про проведення експертизи не заявляє. Проте, суд, оглянув оригінал посвідчення в судовому , співставив з зображенням посвідження на фото і відхилив  клопотання захисту.

«Ми робимо із потерпілої злочинця. Питання до потерпілої стосовно підробки документів не мають встановлюватись у даній справі», – зауважив на це суддя Трубніков.

Врешті, суд перейшов до дослідження записів прослуховувань. Записи були долучені прокуратурою до матеріалів слідства. На записах чутно голос Марчука, який спілкується з приводу свого обвинувачення із чоловіком на ім’я Роман.

В розмові Марчук переказує, що в прокуратурі хочуть клопотати про міру запобіжного заходу для нього у виді домашнього арешту на час розслідування.

Розшифровка запису надається дослівно, обрані уривки розмови. «Р» – людина на ім’я Роман, «М» – Руслан Марчук. 

Р: (…) Ти тільки один? Перед цим комусь вручали підозру з ваших?

М: Нє, нє, нікому. Нє, ну вручали, там, командірам, замам, таке.

Р: А оце по новому ще нікому не вручали? Ти перший, да?

М: Да, я перший.

Р: Це геть хрєново получається. (…) Що ти ідеш перший і один. Це геть хреново, бо адвокати участвовали там, захищав одного вашого снайпера… і там тьху-тьху-тьху..  (…) Тут же вопрос, Діма каже, що я ж не знаю, які ти покази давав. Єслі би він участвовав в цьому процесі, він одного з ваших витягнув… Там три справи є, журналісти, Нігоян оце розстріл, і на Інститутській розстріл оце, три справи. Генпрокуратура три справи зараз розслідує.

М: Оце напевно моя.

Р: А шо, ти там тільки один проходиш?

М: Да. На відео тільки я один засвітився. Там я без маски був, б… Ну я на відео я себе-то не впізнав, знаєш. То таке, знаєш…

Р: Я тобі з самого разу казав, щоб не знімали уже, попав… без… з самого начала. А по журналістам там ти тіки один проходиш?

М: Да.

Р: Геть хрєново. Ладно. Ти, що в тебе є, поскидав, да?

М: Поксєрю матеріали всі, мені там зроблять ще витяг наказа, де я на дошці пошани, потом я розпечатаю це, медаль Порошенко, що мені вручав, ну, в квітні місяці, шо тіпа я такий п… й такий, характеристику….  

***

М: Просто ціна вопроса… І єслі (…) адвокат буде цим всим займатись, то будуть пацани там проплачивать – там проплачивать, ну, поняв, всім щоб не платить пока на цій стадії. Поняв?

Р: Та да.

М: Тому що щас на «капусту» попадем, в мене тоже щас отсторонять, мені ж не зарплати ні…я не буде.

Після цієї фрази у залі суду Руслан Марчук сказав «Я ізвіняюсь». Вочевидь, за слово, яке він використав на записі під час розмови, тим самим впізнавши себе на аудіозаписі.  

***

Р: (…) Ще раз послухай мене. Тебе обвіняють по цій баришні. Зараз ми провіримо «А». Перше. Чи вона журналістка. Я запустив. Друге. Там на покази давать, приблизно так я понімаю. (…) Ти ходив, патрулював. Туда-сюда. 5 утра. Дивишся, якась неадекватна баришня. Від якої воняє.

М: Ну, в таком планє. Я ж хочу мотівіровать. В неї не було короче, вона бігала з телефоном. В неї не було ніякого обозначенія преси.

Р: Нічого. Вона там бігала. Від неї пахло алкоголем. Вона кричала там…

М: в том планє, я сєйчас мотівірую, що то не я на відео. Понімаєш? Щоб тупо убрать це відео. 

Р: Єслі двоє свідків дали, то чого тобі отказуватися. Да, дійсно. Вона порушила громадський порядок. Ти прийшов там, скрутив їй руку. Подивився, що в неї пістолета немає, гранати немає, ножа, і відправив її в руслі цього подальшого… громадської безпеки. Як тобі перечеркнуть свідків її? (…)

Р: То єсть, в підозрі там конкретно що ти викрутив руку, потім розвернув її і дав підсрачник.

М: Да, да.

Р: Ну, вопрос в том, чи вона журналіст. Ми цю справу постараємся розвалить вообще.

***

Р: Нє, ну а усні ставки зі свідками?

М: Та нема нічого. Він мені показав відео. Каже, «Це ти?». Кажу: «Нє».

Р: Хорошо. (нерозбірливо). Вас зі сторони хтось знімав? Чи де відео взялося?

М: Да, да. Зі сторони знімали. (…). Понімаєш, там кусками нарізано відео, непонятно як. Ми можемо, єслі ми відео розвалим, то ці свідки, ця вся х…, понімаєш. І все буде нормально.

(…)

Р: Що тобі кажуть твої?

М: Нє, ну адвоката дамо. Я бумаги позбирав, зараз хочу взять виписку наказа, що я на дошці пошани. Вот я хороший працівник. Всі бумаги. Що я на АТО був, і у мене медаль від Порошенка. Шо я п…й работнік.

Р: Собірай.

На засіданні заслухали лише два записи. Мало бути ще декілька, проте, Смєхнов знов заявив суду, що впізнав себе на одній із них, і вважає, що ця розмова не може вважатись доказом, і захищена адвокатською таємницею. Прокурор Євген Бондар зауважив, що на момент запису не було відомо, кого саме слухають, і хто є адвокатом Марчука – він такої інформації слідству не надавав. Прослуховували саме Руслана Марчука, і його номер. Суд зажадав від адвоката підтвердження, що той користувався зазначеним номером на момент розмови. І що вже на той момент був адвокатом Марчука. Прослуховування запису залишилось під питанням, і можливо, на наступному засіданні, 18 травня о 9:00 в Шевченківському суді зможуть дослідити інші аудіодокази.

Організатори подій тієї ночі досі не покарані. Судові процеси щодо подій 30 листопада наразі тривають по чотирьох епізодах: щодо екс-глави Київської держадміністрації Олександра Попова, начальника управління громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві Олега Мариненка, п’яти працівників «Беркуту» (в суді розглядаються окремо провадження щодо чотирьох – Євгена Антонова, Андрія Дидюка, Миколи Тягнирядно, Юрія Шевченка, окремо – Руслана Марчука, Олега Бойко, Сергія Лободи).

Примітка: на відео ТСН момент нападу знаходиться на 3:19 секунді.

Читати також: У спецназі поліції працюють приблизно 30% силовиків часів Януковича, – Аваков

Не думала, что кто-то за это ответит — журналистка о новом судебном процессе над бойцом «Беркута»