Так нещодавно ФСБ заборонила в’їзд на півострів турецькому репатріанту, який ще у 1995 році отримав посвідку на постійне проживання в Україні.
Ісмет Юксель: Меня зовут Исмет Юксель, я — крымский татарин — приехал в Украину в 1995 году. Мои предки выехали из Крыма в конце XIX века, и я вернулся на историческую родину.
З самого раннього віку Ісмет був у кримськотатарському національному русі турецької діаспори. Приїхавши до Криму, він продовжив цю діяльність як радник голови Меджлісу кримськотатарського народу. У той час ним був Мустафа Джемілєв. Зараз він радник Рефата Чубарова. Крім того, з самого початку Ісмет займався в Криму бізнесом, а потім поступив на роботу в український філіал турецького державного агентства з міжнародного співробітництва та розвитку TIKA.
Ісмет Юксель: Кроме того, я занимаюсь журналистикой. С 2006 года я – генеральный координатор агентства «Крымские новости». Начиная с первых дней оккупации я освещал все события, которые происходили в Крыму, предоставляя контент многим масс-медиа. Понятно, что ФСБ были в курсе этой моей деятельности. Начиная с первых дней они следили за мной, вызывали на допросы, на профилактические беседы.
Они прекрасно знали, чем я занимался, находясь в течение двадцати лет в Украине, в Крыму на совершенно законных основаниях, имея вид на жительство, оформленный в соответствии с украинским законодательством. Однако они постоянно вызывали меня и интересовались тем, что я делаю, как я это делаю, зачем я это делаю. Они интересовались также моими социальными проектами. Например, одним из них под названием «Выучи в Крыму одного ребенка». Суть его заключалась в том, чтобы популяризировать среди крымскотатарских детей изучение родного языка. Мы находили спонсора, который за небольшую плату (10-15 долларов) предлагал ребенку писать ему письма на крымскотатарском языке. Через эту кампанию прошли уже тысячи детей.
Наприкінці липня 2014 року Ісмет виїхав разом із родиною на святкування свята Рамазан-байрам до своїх родичів у Туреччину. Там він перебував близько двох тижнів. Поверталися Юкселі до Криму через Київ та пункт пропуску в Армянську. 10 серпня вони прибули на російський КПП. Побачивши паспорт Ісмета, російський прикордонник забрав його і сказав почекати. Перевірка тривала півтори години. Після цього один із співробітників ФСБ заявив, що Ісмету заборонено в’їзд не тільки на територію Криму, а й усієї Російської Федерації строком на п’ять років.
Ісмет Юксель: Я отказался что-либо подписывать. Мне эту бумагу не предоставили. С их решением я абсолютно не согласен, оно незаконное, оно варварское. Основания, на которых было вынесено это решение, до сих пор мне не известны. Даже через суд мы доказательств нашей вины и причин вынесения подобного решения не получили.
Ісмет був шокований подібним нахабним порушенням всіх норм правопорядку.
Ісмет Юксель: Меня не пустили на ту территорию, на которой я проживал четверть века. Все мои общественные связи, предпринимательская деятельность, дом, друзья, родственники – все они находятся в Крыму. Это государство, прийдя в Крым, лишило меня возможности иметь доступ к родному дому. Это варварское государство. Я никогда не смирюсь с этим решением, до конца буду использовать все правовые рычаги, чтобы отстаивать свою правоту.
Дружина Ісмета Юкселя та директор информаційної агенції «Кримські новини» Гаяна Юксель також вкрай обурена рішенням російської влади.
Гаяна Юксель: Это решение, которое было принято Российской Федерацией, стало шоком для нашей семьи и родственников, потому что почти в течение четверти века мы жили в Крыму, очень многим помогали, имели бизнес, я работала в университете. Поэтому Российская Федерация просто разбила нашу семью.
Наразі відбуваються слухання цієї справи на території Російської Федерації в Москві. У судовому засіданні ФСБ наклала гриф секретності на справу. Ситуація складається таким чином, що ні Ісмет, ні його представник у суді – адвокат-правозахисник Ілларіон Васільєв — не мають можливості не те що ознайомитися з матеріалами справи і зрозуміти на підставі яких доказів винесено дане рішення, але навіть просто прослухати їх. У момент судового засідання, коли дані з вини Ісмета озвучуються, його адвоката видаляють із залу суду, і ці дані чує тільки сторона відповідача або суд. Родина Юкселя цих даних досі не отримала.
Ілларіон Васільєв: Мы заявляли, что нарушен принцип единства семьи Юкселя. Семья ведь находится под защитой, а также, что Крым для Юксель является «своей собственной страной». Такое определение дал Европейский суд по правам человека. По сути, Юксель привязан к этой территории и его выдворение является вмешательством в его частную жизнь. Раз Украина давала Юкселю вид на жительство, то и Россия обязана по факту предоставить возможность жить на родной земле.
Также мы в суде говорим, что выдворение явилось наказанием за гражданскую позицию, т.е. речь идет о нарушении свободы слова. Никаких эксктремистских призывов Юксель не осуществлял, преступлений не совершал, законов России не нарушал. Мы не знаем, что написано в секретной части запрета, но мы утверждаем это исходя из презумпции добросовестности, которая не опровергнута каким-либо приговором суда.
Представители ФСБ заявляли, что право запрета въезда — это право присущее суверенитету России. Государство вправе ограничивать иностранцев во въезде. Мы же утверждаем, что Юксель не совсем иностранец, он фактически натурализовался на территории Крыма — это его постоянное и единственное место жительства. Он не приезжал в Россию, такова уникальность ситуации, что Россия к нему пришла. Он об этом не просил, об это критически выказывался как журналист. И кроме нарушения его частной и семейной жизни происходит нарушение свободы слова.
Але російська влада не зупинилася навіть на цьому і розпочала цинічні знущання з громадянина Туреччини.
Ісмет Юксель: Меня, как человека, которому запрещен въезд на территорию Российской Федерации сроком на пять лет, и которому, в случае нарушения этого запрета, грозит двухлетний срок тюремного заключения, приглашают телеграммами на заседание в Москву. И при этом просят не забыть паспорт для подтверждения личности. Это безалаберность? Ил просто такое издевательское отношение? Или хамство? Я не могу понять.
Цю ситуацію можна було би вирішити за допомогою присутності дружини Ісмета, але російський суд і тут викрутився.
Гаяна Юксель: Самое циничное в этой ситуации заключается в том, что после того, как мы подали в суд на ФСБ и пропросили судью привлечь меня к судебному слушанию в качестве третьей стороны, заинтересованной и на стороне истца Исмета Юкселя, суд вынес решение, что не может этого сделать, поскольку мои права не нарушены.
Після цього не дивно, що Ісмет Юксель вирішив звернутися до Європейського Суду з прав людини. Його справу погодилася вести адвокат Української Гельсинської спілки з прав людини Дар’я Свиридова.
Дар’я Свиридова: Стратегічним питанням для нас в цій справі є довести той факт, що Росія, не могла застосовувати до нього таку собі заборону на в’їзд як іноземцю на свою територію, бо фактично Крим вона розглядає, як свою територію. Ми ж кажемо про те, що людину, яка постійно і на законних підставах проживала в Криму, мала там реєстрацію та посвідку на проживання, її фактично було видворено з території Криму. Тобто ми кажемо про депортацію. І саме встановлення факту депортації людини з території її постійного проживання і скасування цього рішення про таку депортацію, притягнення держави до відповідальності, компенсація людині за таке грубе порушення прав — це і є ключовою стратегією по цій справі.
На сьогодні заборона на в’їзд Ісмету Юкселю оскаржена в судах Російської Федерації. На жаль, проте очікувано, було отримане негативне рішення суду. Більш того — на даний час ані Ісмет Юксель, ані його представник, адвокат по справі, не отримали навіть самого тексту рішення про заборону в’їзду до Криму. Тобто вони досі не бачили, на підставі чого Юкселю було відмовлено у в’їзді..
Дар’я Свиридова: Ми подали скаргу та очікуємо результатів щодо перегляду судового рішення. Залишається якийсь шанс на те, що російські суди зможуть надати адекватну оцінку щодо цих неправомірних дій органів влади, але скоріш за все схиляємось до думки, що наступним нашим кроком буде скарга до Європейського Суду. Я думаю, що цей крок досить близький для нас.
Сьогодні можемо сказати, що на наш погляд є однозначне порушення статей Європейської конвенції. Це питання і захисту приватного та сімейного життя, питання доступу до його власності, яка знаходиться на території Криму. Це й питання свободи пересування, і можливості перебувати на території свого місця проживання.
Олег Шинкаренко, програма «Права Людини», для «Громадського радіо»