facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Львівська пошта» мовою ненависті розпалює міжнаціональну ворожнечу

Інтернетом поширюється матеріал львівської газети, який з погляду експертів є вкрай непрофесійним та може спровокувати етнічні погроми.

«Львівська пошта» мовою ненависті розпалює міжнаціональну ворожнечу
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Стаття, оприлюднена 6 липня на сайті видання «Львівська пошта» має назву “Як роми містянам нерви лоскочуть” і такий підзаголовок: «Вони масово атакують львів’ян на вулицях: обкрадають, вимагають гроші, пропонують поворожити, гіпнотизують, погрожують прокльонами і… плюють в обличчя. І здається, що вони не бояться нікого – ні Бога, ні людей, ні поліції». Сайт “Закарпаття онлайн” передрукував цей матеріал під заголовком «Закарпатські цигани, яких вигнали з Києва, вже місяць плюють в обличчя львів’янам».

Цікаво, що на сайті редакції вказано: «Львівська Пошта» – видання, яке працює згідно із журналістськими стандартами. Головне правило редакційної політики – писати цікаво, актуально та об’єктивно». Чи це дійсно так?

Медіаексперт «Центру інформації про права людини» Юрій Луканов із цим не згоден.

Юрій Луканов: «У статті я помітив суттєвий недолік: все ж таки потрібно було дати точку зору самих ромів. Журналіст мав би знайти їхніх провідників, і переконати їх пояснити саму ситуацію: чому таке відбувається? Якщо цього не робити, то у читача може скластися враження, що це явно перебільшення ситуації».

Медіаекспертка з питань протидії дискримінації Ольга Веснянка каже, що цей матеріал є вкрай небезпечним.

Ольга Веснянка: «Важко говорити про помилки у матеріалі, який повністю – від самого заголовку і аж до останньої літери – розпалює міжнаціональну ворожнечу. Не буду говорити про слово «цигани», замість «роми», бо саме вживання другого слова і є показником коректного ставлення журналіста. Йде узагальнення: так нібито йдеться про все ромське населення. І оця соціофобія, яку видно по слову «вони»: відбувається протиставлення «вони» і «ми». У підводці після заголовку: «Вони масово атакують, вимагають, обкрадають» – ми бачимо, що тут дуже багато емоційних дієслів, багато узагальнень. Це однозначно не є журналістським матеріалом. Авторка не розуміє, які можуть бути наслідки таких матеріалів. Я впевнена, що цей матеріал варто подати для оцінки до комісії з журналістської етики».

Президент Всеукраїнської спілки громадських організацій «Конгрес ромів України» Петро Григоріченко теж занепокоєний наслідками, які може викликати ця стаття

Петро Григоріченко: «Це явна мова ворожнечі, яка збуджує населення до негативних дій. І може призвести до відкритих соціальних протистоянь».

Директор ромського радіо «Чірікло» Федір Кондур вважає, що вказування національності у подібних статтях – це груба помилка журналіста.

Федір Кондур: «Я впевнений в тому, що ці висловлювання засновані на факті дискримінації ромської етнічної групи. Тому подібні інциденти треба припиняти. Необхідно, звісно, відповідати. І наші активісти мають реагувати на це. Якщо є правопорушення, то вони мають озвучуватись, але без національної ознаки».

Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини та координаторка проекту міжетнічного порозуміння «Думайдан-2017» Олена Сапожнікова пояснює, у чому помилка журналісток.

Олена Сапожнікова: «Подібні статті призводять до формування у суспільстві негативного образу всієї нації без виключення. Мовою правозахисників це називається профайлінг, коли на прикладі одного злочина будується негативний профіль певної етнічної групи. А – це прямий шлях до погромів та етнічних чисток, як це вже сталося у Лощинівці, до вбивств ромів, як на Харківщині та на Київщині, а також до безпідставних затримань, коли поліція хапає на вулиці всіх людей, які просто виглядають, як роми».

Чому ж авторки статті Олена Петришин та Марта Петренко так грубо порушують головні журналістські стандарти у своїй роботі? Чому вони не звернутися до самих ромів і не спитали, що думають про це вони?  Про це ми спитали саму Марту Петренко.

«Ну як сказати? З ромами зараз тяжко розмовляти. Ясно, що вони будуть захищати свою позицію, але… Всі, про кого ми пишемо, вони ніби просто особи, які гуляють безпритульно і не належать ні до кого», – відповіла Громадському радіо журналістка видання «Львівська пошта», Марта Петренко.

Олег Шинкаренко: Марто, але ж у читача складається враження, що ви пишете про всіх ромів взагалі.

Марта Петренко: Ні-ні, не про всіх ромів, лише про тих, які розгулюють, які чіпляються до людей, не несуть за це відповідальності. І вони, відповідно, не мають ніякого підпорядкування.

Олег Шинкаренко: Але ви їх ніяк не вирізняєте від інших ромів. Тобто, їх не можна ніяк вирізнити, у вас просто написано «Роми лоскочуть нерви».

Марта Петренко: Ну, так.

Олег Шинкаренко: Ви не боїтеся, що це може викликати ненависть до всіх ромів?

Марта Петренко: В принципі, може, але…

Випуск підготовлено за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні​

Поділитися

Може бути цікаво

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка