За місяць в українських школах почнеться новий навчальний рік. З першого вересня діти з інвалідністю матимуть право відвідувати звичайні школи. Але у батьків залишається вибір. Особливі діти і далі зможуть навчатися і проходити реабілітацію у спеціалізованих закладах. Тож, як зміни до закону про освіту у розділі, що стосується інклюзії, вплинуть на життя людей з інвалідністю. Про це «Громадському радіо» розповіла керівниця ГО «Право вибору» Валентина Бутенко.
«Різні є думки стосовно цього. Я постійно спілкуюся з колегами різних партнерських організацій, то всі вони дуже прагнуть впровадженню інклюзивної освіти в Україні. З одного боку — це крок вперед, який змусить чиновників і педпрацівників виконувати закон, незважаючі на їх думку і ставлення до цього», — зазначила Валентина Бутенко.
У Міністерстві освіти України спеціалізовані заклади для дітей з інвалідністю поки вирішили не ліквідовувати. За словами, керівниці ГО «Право вибору», необхідно не тільки залишити діючими спецзаклади для людей з інвалідністю, а й розвивати їх, щоб сім’ї мали освітній вибір.
«Я не можу сказати, що я за повну інклюзію. Ми бачили інклюзію у різних країнах, в яких це робилося компетентно та професійно. У цих країнах залишилися спецзаклади для людей з обмеженими можливостями. Там є альтернатива: батьки можуть віддати дитину або у спеціальну, або у звичайну школу. У Америці і в Швеції є спецзаклади, які на 90% охоплюють інклюзію для дітей з особливими потребами. Поки що в Україні цього немає, але ми маємо маленькими кроками йти вперед. Треба готуватися до інклюзії. Не всі діти зможуть включитись в інклюзивну освіту, і треба це розуміти» — сказала Валентина Бутенко.
А поки на державному рівні тільки плануюється створення ресурсних центрів, які мають допомогти особливій молоді з навчальними матеріалами, у Харкові такі центри невдовзі запрацюють. Більш того, понад 10 років тому на базі ГО «Право вибору» реалізовувався подібний проект «Пріорітет», випускником якого є відомий радіожурналіст з порушеннями зору Володимир Носков.
«Цей проект розрахований на школярів і студентів, які мають порушення зору і передбачає супроводження під час навчання або працевлаштування. Ми вже маємо досвід. Ми були у Швеції, Польщі та Німеччині та бачили, як працюють такі ресурсні центри» — говорить керівниця ГО «Право вибору».
Проект реалізується спільно з освітнім центром Дортмунда за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, розповідає виконавча директорка центру Астрід Зам:
«Виникла ідея зробити проект, який був би спрямований на сприяння права вибору людей з інвалідністю. Також на фоні цього ми хочемо показати, вадливість консультаційних супроводжень, які можуть з’єднати професійний маркетинг та розуміння того, що таке інклюзія в контексті соціальних підприємств та освіти», — зазначила Астрід Зам.
Натомість директорка центру переконана: один закон не зможе вибудувати стійку інклюзивну систему освіти в країні, а завдяки наполегливості людей з інвалідністю тема інклюзії не залишається непоміченою.
«Реалізація інклюзії — це процес. Це не разовий захід, і один закон нічого кардинально не змінить у системі. Ніколи ми не зможемо сказати, що інклюзію досягнуто у повній мірі. Потреби суспільства змінюються. Відповідно і форми інклюзії будуть змінюватися. Прийняття закону — позитивний фактор. Якщо подивитися на загальну ситуацію в Україні, то спостерігається позитивна динаміка на користь інклюзивності. Але найголовнішим є те, що це предмет суспільного обговорення. З’являється багато ініціатив людей з інвалідністю, які роблять цей процес більш помітним» — розповіла Астрід Зам.
Нагадаю, 5 липня 2017 року Президент Петро Порошенко підписав законопроект нового закону «Про освіту», у розділі щодо інклюзивної освіти. Варто зазначити, що у чинному законі «Про освіту» про інклюзію у навчальних закладах не йдеться.
Катерина Кадер з Харкова для «Громадського радіо».
Випуск підготовлено за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.