Законотворці визначили вихідним для права голосування — місце проживання. Про цю проблему говорили в Чернівцях під час круглого столу на тему: «Чи мають право голосу переселенці». Там між самими переселенцями виникла гаряча дискусія щодо того, чи повинні вони мати право голосувати на виборах 25 жовтня 2015 року до місцевих рад в Чернівецькій області.
В законі про місцеві вибори немає слова переселенець, а є слово виборець, зауважив Ігор Бабюк, директор Буковинського центру виборчих технологій. Але в законі йдеться про місце проживання, яке визначається реєстрацією виборця (штампом в паспорті).
«Для того, щоб голосувати на місцевих виборах треба мати або власність, або печатку реєстрації в паспорті, щоб людина була закріплена за відповідним округом і могла проголосувати… Поки що більша частина з них юридично належить до іншої громади», — зауважив Ігор Бабюк. І вирішити це питання досить складно. Потрібно вносити зміни до закону про місцеві вибори.
Переселенка з Криму Вікторія Голобородько вже півтора року живе в Чернівцях. Вона наголошує на іншому законі «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», в якому йдеться про забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб:
«Може бути вирішено не обов’язково внесенням змін у закони. Бо це процедура дуже довга і нелегка. Це питання може бути вирішене на рівні надання роз’яснення Центральною виборчою комісією. Так, як було надано роз’яснення щодо гендерної квоти. І це питання також може бути вирішено на рівні таких роз’яснень», — зауважила Вікторія.
Виборець таким чином буде просто включатись в списки для голосування на тій чи іншій дільниці.
Керівниця громадської організації «Донбас український» Світлана Шиян, переселенка з Алчевська, не розділяє бажання надати право голосу переселенцям. Каже, що думки щодо того, чи надавати право голосу на місцевих виборах переселенцям різняться і в колі самих внутрішньо переміщених осіб.
«Переселенці, більша їх частина, ще не ідентифікували себе з визначеним місцем проживання. Є люди, особливо це стосується підприємців, які відкрили свої підприємства, сплачують податки. Тут можна було б якось ось цю частину передивитись і надати їм права голосу. Бо вони вже вносять свої кошти в бюджет місцевої громади», — сказала Світлана Шиян. Вона розповіла про те, що часто голоси, підписи переселенців використовують для непрозорих схем отримання землі:
«Думаю, ще рано нам тут голосувати. Адже більша частина з нас не знає внутрішнього менталітету регіону».
Окрім того, за словами Світлани Шиян, багато переселенців перебувають в скрутних життєвих обставинах і можуть спокуситись на якісь вигоди.
Категорично не згідний з такою думкою представник благодійного фонду «Квітка надії» Віктор Гіжевський. Він проїхав більше 1200 кілометрів від Станиці Луганська, щоб оселитись в Чернівцях.
«Держава Україна з гербовою печаткою у кожного поставила, що ми зареєстровані кожен за своєю адресою і вже не один день. Ми проживаємо на цій землі, у нас склались відносини з місцевими людьми, владою. Ми живемо в Чернівцях. Це по-перше. По-друге, Конституцію України ніхто не відміняв. У мене є право голосувати. І я хочу голосувати. Якщо хтось каже, що ми не знаємо місцевий політикум, то це не відповідає дійсності. Рік виживання на чужій території ми познайомились з політикумом в Чернівцях. У нас в Чернівцях. Я себе не відгороджую. Ми намагаємось вирішувати наші проблеми, не створюючи проблеми для громади… В цій ситуації для того, щоб кілька голосів чи зберегти чи недобрати — краще з переселенцями не спілкуватись. Вони там за пакети гречки підуть і проголосують. Але ж це неправда! Люди, які приїхали сюди, в основному, — це люди, які мають свою думку, які виживають в важких умовах. Хто хотів пересидіти, ті селились в інших областях. Ті, хто прийняв рішення конкретно, що їм треба починати нове життя… Сама війна чітко поставила критерії перед людиною. Вона мала визначитись. І вона визначилась», — розповів Віктор Гіжевський. А ситуація, яка склалась з позбавленням права голосувати на виборах, робить переселенців людьми, з якими не рахуються.
Кримчанка Вікторія Голобородько переконує, що думки про те, що тільки переселенці не знають місцевої політики чи продаватимуть свій голос, хибні.
«Не всі переселенці адоптувались. Не всі змогли знайти своє місце в житті за таких умов і обставин. Не всі знають кандидатів. Не всі можуть сказати, що людина зробила і що буде робити. Але це проблема не тільки переселенців. Це проблема і великої частини місцевого населення. І не важливо де. Не кожна людина соціально активна, цікавиться політикою і знає кандидатів. Не всі навіть місцеві мешканці, які прожили все життя в Чернівцях чи на території області можуть сказати де і чим раніше займався цей кандидат, робити усвідомлений вибір. А не купуватись на якісь пропозиції, соціальні пакети чи інше», — наголосила Вікторія.
Голова товариства «Українського народного дому в Чернівцях» Володимир Старик запропонував гуртуватись переселенцям і разом відстоювати свої права. Зокрема, звертатись до відділів ведення Державного реєстру виборців з заявою про включення до списків виборців.
«Вони мусять дати відповідь. Цю відповідь можна оскаржувати. Можливо, вдасться добитись включення в списки. І якщо б перші пройшли, то і іншим можна було б допомогти. Це було б дуже добре. А особливо, якби можна було мобілізувати більше людей. І просто закидати заявами. Щоб вони зрозуміли, що це реально є проблема», — зауважив Володимир Старик.
Загалом по Україні понад мільйон виборців-переселенців з окупованої території Луганської, Донецької областей та Автономної Республіки Крим позбавлені права голосу на місцевих виборах. У Верховній Раді України на розгляді знаходяться три законопроекти для вирішення питання реалізації внутрішньо переміщеними особами своїх виборчих прав. Як повідомляє Громадянська мережа ОПОРА, один з законопроектів передбачає заявний принцип для зміни виборчої адреси, належність громадянина до територіальної громади визначається в тому числі за довідкою внутрішньо переміщеної особи та інше.
Нагадаємо, в ЦВК заявили, що переселенці мають можливість проголосувати, але не використовують її.
Надія Вірна з Чернівців, проект «Права людини» для «Громадського радіо».
Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.