При мікрофоні — Олег Шинкаренко.
Програма Prisoners of war UA project, існує при Українській Гельсінській спілці з прав людини вже понад рік. Ці декілька людей, що сидять у маленькій кімнатці старого гуртожитку на Подолі вирішують долю сотень військовополонених та цивільних заручників, захоплених терористами в Криму та на сході України. Розповідає координатор Prisoners of war UA project Олег Веремієнко:
«Всі пам’ятають Крим, коли його анексувала Росія, там були перші заручники. Я дізнався з преси, що двоє операторів проекту «Вавілон-13» потрапили у полон. Колись я був на тренінгу у Стразбурзі у відомого адвоката Карини Москаленко, і вона нам колись розповідала, що можна полонених і заручників витягати через Євросуд. Розказала нам цю схему, і ми спробували».
Пригадує старший юрист Prisoners of war UA project Аліна Павлюк:
«Це було захоплення заручників на блок-посту на виїзді з Криму. Це були цивільні особи, які були захоплені колишніми «беркутівцями». Вони перебували у полоні близько тижня і були успішно звільнені. В полоні вони піддавалися катуванням та побиттям».
На жаль, процент успішних справ не такий високий, як хотілося би, каже Аліна Павлюк:
«Ми подали до ЄСПЛ близько 200 позовів. Досить складним є питання доведення присутності російських військових на території України. Це найголовніший момент, в який впираються всі справи, що ми ведемо».
Росія намагається заблокувати будь-які зусилля правозахисників, розповідає Аліна Павлюк:
«Щодо Росії – всі відповіді, які ми отримуємо, приблизно такого змісту: «Ми не розуміємо, чого ви до нас звертаєтесь. Можливо, це було порушення, але воно було вчинено на території України». Інших відповідей з Росії, інших контактів у нас немає».
Але все ж таки, розповідає Олег Веремієнко, Росія явно впливає на терористів, бо після рішень Європейського суду відбуваються зміни на краще.
«Те, що Євросуд впливає на звільнення заручників – це однозначно. Просто в якихось випадках доля впливу складає 1%, а в інших – 50%. Спочатку над полоненими знущалися, не годували, постійно били, не давали спати. З моменту коли ми подали позов, наступного дня Євросуд зранку отримав, і протягом доби ми отримали правило 39 – судовий наказ, який є обов’язковим для виконання в Російській Федерації. І ми знаємо з розповідей заручників, що їхній стан перебування у підвалі значно покращився. І після цього почався процес їхнього звільнення. На сьогоднішній день, поки Росія є членом Ради Європи, вона зобов’язана виконувати рішення Євросуду».
За словами Аліни Павлюк, перші зрушення почали помічати самі полонені та заручники.
«Я можу сказати по декількох фактах, коли вже звільнені бійці розповідали, що десь з жовтня-листопада терористи вже їм почали казати: «Ось є такі Женевські конвенції поводження з військовополоненими, ми знаємо, що вас не можна бити по цим конвенціям». Ми сподіваємося, що у цьому є хоч один відсоток і нашої заслуги».
Правозахисники попереджають, що ні в якому разі не можна погоджуватися на умови, які висувають терористи родичам полоненого чи заручника у приватній розмові.
«На окупованих територіях серед терористів досить поширеною є практика шахрайства з родичами військовополонених. Якщо ви поширюєте в інтернеті інформацію про те, що ваш родич потрапив у полон, залишаєте там свої контактні дані, то ви маєте бути готовими до того, що ці дані також потраплять до рук терористів. Будуть дзвінки, sms-повідомлення, повідомлення у соціальних мережах типу: «Ви розшукуєте вашого сина? У нас є інформація про нього».
В такому випадку потрібно вимагати у людини, яка з вами спілкується, докази того, що вона дійсно знає, що ваш родич знаходиться у полоні. Наприклад, якщо це телефонний дзвінок, то просіть дати йому трубку, або задавайте питання, на які може знати відповідь тільки ваш родич. Якщо терористи просять викуп, то ні в якому разі не треба на це погоджуватися, оскільки зазвичай все починається від якихось захмарних сум і доходить до благань відправити хоч «500 гривень на телефон». В результаті гроші уходять, а ніякої інформації про полоненого немає», — говорить Аліна Павлюк.
Що ж робити, якщо ваш друг, знайомий чи родич потрапив до рук терористів?
«Я вам рекомендую в першу чергу написати заяву про вчинення злочину до міліції та направити телеграму у головний офіс СБУ. Там треба вказати, що такого-то числа, за таких-то обставин, така-т о людина, військовослужбовець ЗСУ або ж цивільна людина такого-то року народження потрапила у полон. Обов’язково також треба вказати обставини, за яких людина потрапила у полон. На додаток до цього ви можете звернутися до Української Гельсінської спілки. Ми можемо вам допомогти використати механізм правила 39 регламенту ЕСПЛ, як додатковий засіб міжнародного характеру, який буде сприяти звільненню військовослужбовців, або цивільних з полону. ЄСПЛ дає вказівку урядам України та РФ (оскільки наші звернення спрямовані проти цих двох держав) сприяти звільненню з полону цієї людини, взяти цю справу під контроль і пришвидшити розслідування цього факту. Наша робота буде вестися по декількох напрямках. Це, по-перше, пришвидшення звільнення або ж обміну людини, і по-друге, це проведення ефективного розслідування цього факту», — розказує Аліна Павлюк.
Одною із найсуттєвіших переваг скарги до ЄСПЛ є отримання грошової компенсації від агресора.
«Окрім звільнення, ми працюємо безпосередньо із постраждалими, щоб допомогти їм отримати компенсацію за час перебування у полоні, за їхні моральні та фізичні страждання. Є середня статистична інформація про те, що за день утримання у полоні середня компенсація складає близько 30 євро. Не можна говорити про однакову компенсацію для того, хто просто був закритий у камері протягом місяця, і для того, хто щоденно піддавався тортурам і побиттям».
Сьогодні правозахисники добиваються грошової компенсації для кіборга Анатолія.
«Один з наших клієнтів Анатолій, військовослужбовець, який захищав Донецький аеропорт. Він потрапив у полон 21 січня 2015 року після другого вибуху, що стався у терміналі аеропорту. Він героїчно стояв на захисті поранених, які залишилися після цього вибуху, хоча й сам отримав досить важкі поранення від уламків цього терміналу. Анатолій звернувся до нас вже після свого звільнення з полону, і зараз готується заява до ЄСПЛ з приводу отримання грошової компенсації за час його перебування в полоні, за тортури, яким він піддавався з боку терористів».
Суми компенсацій, які можуть отримати полонені, досить значні, тому за них варто боротися.
«За практикою ЄСПЛ у справах такого рівня клієнти отримували компенсації до 60 тисяч євро. Наші клієнти також можуть розраховувати на компенсацію такого рівня. Ми працюємо над тим, щоби довести вину Росії у порушенні прав наших клієнтів. Ми особливо зацікавлені в тому, щоб гроші для компенсації нашим клієнтам були стягнуті не з українського бюджету, а з бюджету Російської Федерації», — розповідає Аліна Павлюк.
Українська Гельсінська спілка сприяла звільненню з полону вже близько 150 людей. Це досить високий показник, тому до них варто звертатися, бо, як розповідає Олег Веремієнко, часто держава недостатньо піклується про долю полонених.
«У нас є ситуація, коли військові сидять по шість місяців у полоні. Їм командир сказав: «Не турбуйтеся, ми займаємося», а насправді ніхто реально ними не займається. Ті, хто знає про існування нашого проекту, ті до нас звертаються. Допомога є безкоштовною».
Як же звернутися до правозахисників?
«Знайти нас дуже просто – треба зателефонувати на телефон нашої гарячої лінії – 063 36 00 911. І другий телефон – 094 85 77 191. Робочий телефон – 044 417 41 18. По інтернету нас дуже легко знайти – наш сайт helsinki.org.ua, або можна звичайною поштою нам направити звернення – ми знаходимось за адресою: УГСПЛ, Київ, 04 071, а/с 100», — пояснює Олег Веремієнко.
Олег Шинкаренко, проект «Права людини» для Громадського радіо