Але щоб потрапити на сам марш, людям довелося пройти через металошукачі. Вулицю Льва Толстого, по якій шли демонстранти, огородили металевими решітками та поставили всюди кордони поліції.
Серед учасників Маршу рівності люди різних поколінь і професій, громадські діячі та політики.
Ірина приїхала зі Львову. Хоча, зізнається, по суті втекла з дому. Побоюється реакції рідних. По-перше, через те, що так далеко поїхала не попередивши, а, по-друге – офіційно не заявляла про свою сексуальну орієнтацію.
«Незручність в тому, що я наперед не знаю, наприклад, що скажуть люди, коли я їм розповім про свою орієнтацію. Я не знаю, як вони відреагують, і це завжди стрес, камінг-аут — вихід з шафи — завжди це переживання», — говорить Ірина.
Дівчина каже, її надто релігійні батьки будуть вражені, побачивши обличчя доньки на центральних телеканалах у якості учасниці Маршу.
На думку Ірини релігія є однією з причин, через які наше суспільство залишається гомофобним.
Ще до початку Маршу присутні спостерігали таку картину: поліцейські, тримаючи за руки та за ноги людину, винесли її з оточеної території. Згодом з’ясувалось, що громадянин порушував правила поведінки під час Маршу.
Також на початку Маршу групу з п’ятьох людей — опонентів ЛГБТпрайду поліція взяла в кільце та вивела за межі проведення заходу.
У перших рядах колони Маршу рівності нардеп Сергій Лещенко поруч його колега по Верховній Раді Світлана Заліщук:
«Поліція прийняла дуже чітку і відкриту позицію порівняно, навіть, з минулим роком. Хатія Деканоїдзе стала публічним обличчям правоохоронних органів, яка сказала: «Я зроблю все, аби забезпечити безпеку кожному, хто сюди прийде!», — зазначила Заліщук.
Події минулого року з прикрістю згадує директорка міжнародного ЛГБТ-форуму «КиївПрайд2016» Анна Шаригіна:
«Ми йшли — було дуже страшно і прямо вчіплювалися один одному в руки ось прямо тільки, коли підходили… Коли на нас напали, було ще страшніше», — згадує Анна.
За словами Анни Шаригіної, з одного боку прикро, що до цього заходу залучено стільки правоохоронців, а з іншого — це говорить про те, що держава таким чином стала на захист прав людини. Директорка міжнародного ЛГБТ-форуму «КиївПрайд2016» наголошує на тому, що програма, яка передувала Маршу рівності, пройшла без ексцесів. Хоча окремі заходи закінчувались пізно ввечері, на їхніх учасників радикали не нападали.
Втім, прийшли на Марш і ті, хто категорично проти його проведення.
Наприклад, Влада Лівчук представникам ЛГБТ радить збиратись десь в окремому місці, щоб ніхто не чув і не знав.
«Це ж розростається, як пухлина, розумієте?», — говорить жінка.
Окрім таких одиночних докорів траплялось і масове обурення:
У районі станції метро Площа Льва Толстого на учасників Маршу чекали автобуси, у яких людей розвезли у місця, звідки вони могли роз ‘їхатись.
Втім, радикали не здавались і вже після закінчення Маршу «заганьбили» поліцейських:
Біля сотні агресивно налаштованих молодих людей після закінчення Маршу, ходили по центру Києва в пошуках геїв та «содомитів».
А в районі станції метро ВДНГ на одного з учасників Маршу напали троє невідомих, нанесли кілька ударів, повалили на землю та втекли, розповіла волонтерка Маршу Катерина Миронова, яка була поруч з потерпілим. Вона зазначила, що її нападники відштовхнули, а от Ігорем зацікавились, бо хоча і не було у них жодної ЛГБТ-символіки, хлопець сам по собі «примітний»:
«Він зараз в лікарні, наскільки я знаю, у нього перелом носу», — сказала Миронова.
Офіційно через інтернет на участь у Марші рівності зареєструвались близько тисячі людей. Хоча, прийшло набагато більше. Поліція за порушення затримала 57 людей та склала 10 протоколів за статтею «хуліганство». За останньою інформацією поліції, всіх затриманих відпустили.
Валентина Троян з Києва для «Громадського радіо»
Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «У-Медіа», що виконується міжнародною організацією Інтерньюз. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю «Громадського радіо» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.