У Волинському обласному госпіталі ветеранів війни минулої осені відкрили реабілітаційний центр для учасників АТО. Наразі там в основному лікуються демобілізовані бійці.
Про програму реабілітації військових розповіла головний лікар госпіталю Тетяна Масікова.
«З 1 жовтня 2014 року в нас організовано реабілітаційний центр. На сьогоднішній день в нас лікуються в основному демобілізовані учасники АТО. В госпіталі сьогодні є 13 чоловік, а взагалі ми пролікували 245 учасників АТО.
Лікарка каже, що робота по реабілітації – це нова галузь для фахівців.
Тому що та схема, за якою ми працювали раніше і яку сьогодні ще тягне назад наша нормативна база, яка є, потребує реформування , тому що в нас лікар з лікувальної фізкультури і інструктор з лікувальної фізкультури, в той час, коли в усьому світі є фізичні терапевти, реабілітологи і трохи інший напрямок. Дуже велике значення надається кінезотерапії, механотерапії, тобто лікування рухом»
Програма по реабілітації включає в себе цілий комплекс лікувальних процедур.
«Є різні види реабілітації і ми ними користуємось. І медикаментозна, тому що паралельно з тим, що ми проводимо реабілітацію, ми виявляємо хронічні захворювання і лікуємо пацієнтів. Фізична реабілітація – це реабілітація рухом.
Тетяна Масікова каже, що в центрі багато поранених, яким треба розробляти суглоби та кінцівки.
«Багато хлопців із захворюванням хребта, тому що велике навантаження на хребет – і важка каска, і важкий бронежилет, і важка зброя і снаряди ці особливо в артилеристів. Це все велике навантаження на хребет, що призводить до деструктивних таких змін дискокіл, хребта».
Лікарка каже, що для кожного бійця розробляють свою програму ребілітації:
«І ми працюємо над тим, щоб реабілітувати рухом і медикаментозно. Лікування водою, – це фізична реабілітація, де ми використовуємо рефлексотерапію, бальнеотерапію, масаж роблять».
В реабілітації бійців дуже важливо працювати з психологичним станом людини, каже лікарка
«Майже кожен учасник АТО розповідає, що після повернення з війни він став не таким, як був раніше. І хлопці, які жаліються на те, що полеглі хлопці, кров, не дають їм спокою досі, безсоння. Вночі в них про це картинки перед очима. І ми стараємось працювати в цьому плані. В нас є два досвідчених психологи. Крім того, ми працюємо зі священиками. Є священики, які були в зоні АТО, яких наші хлопці сприймають, бо з іншими не зовсім вдаються до розмови і до певних бесід і не всі хочуть. Але коли хлопці поступають, я все-таки стараюся з`ясувати, чи вони хочуть зі священиками спілкуватися».
Основні проблеми, з якими приходять бійці – це після поранень.
« Є деякі, які по 10-15 операцій перенесли. І потім наше завдання – поставити на ноги тих хлопців. І наша реабілітація полягає в тому, щоб запрацювали суглоби, що була атрофія м`язів, тому ми даємо помірні фізичні навантаження, також вправи на суглоби, дивимось, яких ми результатів досягли. Хлопців дуже багато поранених. Дивимось, чи нема осколкових поранень в тілі, бо тоді не можна всі фізпроцедури робити, зокрема, магнітотерапію не можна призначати».
Олена Масікова каже, що поранених відлякує слово «Шпиталь», тому доводится додатково пояснювати бійцям про необхідніть реабілітації.
«Чесно скажу, ті хлопці, що поступили, порівнюють нас з військовим госпіталем. Але я сьогодні зайшла до нас і вони кажуть, що не можна порівняти. Ну тут трохи інша ситуація. Перша хвиля – хлопці 51 бригади. Було дуже складно, тому по-перше набирали непідготовлених, молодих дуже. Потім віковий ценз змінився. А це були хлопці 94-95 років народження. Просто перелякані дати. А тепер вже трохи все інакше».
Бійці почуваються в реабілітаційному центрі як на відпочинку. Богдан Уляницький тут вже не вперше.
«Тут вдруге госпіталізований. Зараз другий день як я тут лікуюсь. Якщо робити висновок з того, як я був вперше, то персонал взагалі позитивно відносився, ми добре харчуємось. Чудова реабілітаційна програма. Ми ходимо на тренажери, купаємось в хороших ванах. Загалом почуваємось комфортно. Є в палаті телевізор. Тобто я взагалі, чесно кажучи, тут відпочиваю. Те, що я в принципі хотів. Дбаю про свій психоемоційний стан і фізичний».
Андрій Федун з 51-ої бригади пригадує своє перебування там.
«15 днів був. Саме ставлення лікарів до атошників су перове. Обстановка бомбезна. Дуже сподобалось, що є окремі палати, душова кабіна, постійно є гаряча вода, туалет. Все на місці і не треба нікуди бігати. А найбільше сподобалось те, що відкрили той реабілітаційний центр і є дуже багато різних видів масажів – водяний, електричний. Дійсно, професіонали-масажисти працюють. Чистота. До нас там ставляться як до дітей. Так, доглядають. Що я можу сказати? Реально мені там сподобалось. Інших госпіталів я не хочу».
Окрім основної програми по реабілітації, в госпіталі діє остеомієлітний центр. Він створювався для бійців Другої світової війни. А тепер в ньому лікуються учасники АТО.
Аріна Крапка з Луцька. Програма «Права людини» для «Громадського радіо»
Контент-менеджер програми Дар’я Куренная