Їх багато, і одна з них — розгром російською владою фонду «Крим», завдяки якому було можливим існування кримськотатарського парламенту — Меджлісу. Фонд, заснований ще у 1992 році рішенням Другого Курултаю кримськотатарського народу, формував бюджет цього органу.
Член Меджлісу кримськотатарського народу, генеральний директор Благодійної Організації фонд «Крим» Різа Шевкієв каже, що сьогодні його робота повністю паралізована.
Різа Шевкієв: Бюджет 2014 года, он был, можно сказать, нулевой. Потому что с приходом российских оккупантов фонд фактически функционировать не мог, и естественно, никаких поступлений в фонд в этот период не было.
Работу фонда заблокировали потому, что он в первую очередь учрежден Курултаем крымскотатарского народа и имеет непосредственное отношение к Меджлису. Он базировался в зданиях, которые находятся на балансе Фонда Крым и являются его собственностью. Фонд обеспечивал деятельность Меджлиса.
Чтобы не дать работать Меджлису надо было лишить его здания и транспорта, то есть возможностей передвигаться и собираться. Поэтому они начали отказывать в перерегистрации фонда «Крым». И это тянулось до конца года. Однако, не дождавшись перерегистрации они начали делать нападки на здание. Срывали со здания украинский флаг. Неоднократно даже было бандитское нападение «самообороны», когда прибыл целый автобус «самообороновцев». И они пытались сорвать украинский флаг. И трое наших девушек вышли активно защищать этот флаг. Однако “самооборона” их отбросила грубо. Они остались с синяками. И сорвали украинский флаг. А после их ухода мы опять водрузили украинский флаг на место.
Перереєстрацію фонд «Крим» від московських чиновників так і не отримав.
Різа Шевкієв: Пока сверху не будет команды, вас не будут перерегистрировать, то есть мы заказные были и нам регистрация была запрещена.
Далі події розвивалися щодня у гіршому напрямку.
Різа Шевкієв: 16 сентября произошло несанкционирование вторжение в наше здание по улице Шмидта, 2, где располагался Меджлис крымскотатарского народа. И провели они, не представив решение суда, обыск, который длился 12 часов, они изъяли всю оргтехнику, вскрыли сейф народного депутата Украины Мустафы Джемилева, вытащили оттуда то, что их интересовало, и забрали.
Судові виконавці з’явилися лише наступного дня. Вони оголосили, що суд заарештував всі сім будинків фонду «Крим» і тепер їх потрібно негайно звільнити. Фактично російські окупанти вижбурнули кримськотатарський парламент на вулицю. До того ж сама діяльність фонду в Криму з цього дня була заборонена, а його банківські рахунки заблоковані.
Різа Шевкієв не став терпіти таку наругу над правами людини і оскаржив дії російської влади у російському ж суді. Відбулося понад двадцять засідань, але всі вони, як і варто було очікувати, закінчилися для кримських татар поразкою, бо російські судді просто забезпечували легітимізацію дій загарбників.
Різа Шевкієв: На судах все заказано, все судьи исполняют волю вышестоящего руководства. И все наши факты, доказательства не принимаются к сведению.
Крім «легального» переслідування, російські окупанти вдалися до так званих позасудових розправ і залякувань.
Різа Шевкієв: Появились неоднократные угрозы. В том числе двое молодчиков приходили к нам во временный офис и предупредили, что если вы не отдадите все имущество «своим соплеменникам», тогда на вас заведут уголовные дела. Если не покинешь Крым, то, возможно, тебя арестуют.
Активіст національного руху кримськотараського народу Сінавер Кадиров після окупації створив Комітет із захисту прав кримських татар. Дуже скоро російська влада помітила роботу цього Комітету і заборонила Сінаверу заїжджати до Криму, фактично позбавивши його батьківщини.
Сінавер Кадиров: Меня остановили и возвратили в Армянск и решением суда меня выдворили как иностранного гражданина, нарушившего порядок и сроки нахождения на территории Российской Федерации.
Різа та Сінавер із однодумцями не стали очікувати найгіршого і переїхав до Києва, де наразі знаходиться тимчасовий офіс фонду «Крим» та Меджлісу кримськотатарського народу. На жаль, окупанти не змінюють своєї тактики, і почали погрожувати конфіскувати все майно фонду для продажу його з аукціону.
Окупанти намагалися підкупити Різу Шевкієва:
Різа Шевкієв: Ко мне нелегально подошел человек. И он сказал, что если я начну сотрудничать с “властью”, в этот момент они пообещали первый транш мне — четыре миллиона рублей. И если отработаете нормально, посмотрим, то фонд «Крым» закидают деньгами.
Але Різа відмовився від цієї пропозиції:
Різа Шевкієв: С оккупационными властями фонд «Крым» работать не может. И я, как член Меджлиса, как гражданин Украины с ними ни в какое сотрудничество войти не могу. Мне не позволяет мое внутреннее воспитание.
«Зрозумівши, що правди у створених Росією судах досягти неможливо, фонд «Крим» звернувся до Європейського Суду з прав людини. У якості помічника він обрав Українську Гельсинську спілку з прав людини (УГСПЛ), яка вже має досвід подібних звернень. Юристи УГСПЛ підготували скаргу до Європейскього суду. Іван Ліщина, один з адвокатів, який співпрацює зі спілкою брав участь в підготовці скарг від імені фонду «Крим».
Іван Ліщина: Різа і фонд були визнані винними в тому, що вони допустили якісь роботи, що були проведені на будівлі в порушення законодавства щодо культурної спадщини. Всі ці роботи, і ми це доводимо, були проведені ще задовго до того, як Крим було анексовано російською владою. Ну і відповідно, російські закони не можуть застосовуватися до будь-яких порушень, якщо навіть вони й були. Ми доводимо, що й порушень взагалі ніяких не було, а якщо щось і відбувалося, то це було у 2005 році. Тобто, навіть за українськими законами ніякого стягнення не може бути накладено.
Крім того, правозахисник вважає, що були порушені права на справедливий суд, включно із цілою низкою порушень, пов’язаних із обґрунтованістю судового рішення. Також було порушено право на презумпцію невинуватості, на відсутність кримінальної відповідальності без відповідного закону.
До того ж, на думку адвокатів, арешт майна відбувся незаконно, бо російська судова влада вимагала виключити із числа засновників фонду Мустафу Джемілева та Рефата Чубарова, які ніколи не були серед засновників. Захист чомусь визнав цей позов, і на його підставі російський суд винес рішення про арешт майна. Це призвело до своєрідного глухого куту.
Іван Ліщина: Цей арешт не було знято, бо в иконати це рішення неможливо, а до виконання рішення залишається арешт.
Правозахисник впевнений у тому, що фонд «Крим» виграє всі ці справи у ЄСПЛ.
Іван Ліщина: На мою думку Європейський Суд визнає порушення статей шостої, сьомої Європейської Конвенції. Суд визнає, що російська влада порушила її і має сплатити заявникові справедливу сатисфакцію.
Що ж буде, якщо Росія не захоче виконувати рішення ЄСПЛ?
Іван Ліщина: Якщо вона відмовиться, то вона має вийти з лав Ради Європи. Теоретично вона може це зробити. Це не знімає з неї зобов’язання сплатити, але технічно вона може його не виконувати. Ніхто ж не буде починати війну з приводу невиконання рішень Європейського Суду.
На практиці така ситуація вже була в 60-ті роки минулого сторіччя із Грецією часів «чорних полковників». Тоді вона вийшла з лав Ради Європи, але згодом повернулася і виконала всі ці рішення.
Сінавер Кадиров оптимістично дивиться на майбутнє Криму:
Сінавер Кадиров: Я думаю, что мы вместе как-то сможем отработать механизмы и тактику ведения работы, чтобы вести борьбу дальше — до освобождения нашей родины от оккупантов и восстановления крымских татар в правах.
Олег Шинкаренко програма «Права людини».