У студії Громадського радіо Олександр Банчук експерт центру політико–правових реформ. Ми с паном Олександром обговоримо закон «Про діяльність органи внутрішніх справ» та «Про діяльність національної поліції», за який було проголосовано у четверг Верховною Радою. Ці два закони, які будуть регламентувати діяльність нової патрульно-постової служби, яка зараз вийшла на дороги Києва. Перше питання пов’язане з тим, що закон ще не підписаний. Одже, на які документи спирається поліція, яка вийшла в суботу?
Вона працює за наказом міністра внутрішніх справ, як структурний підрозділ нинішнього Міністерства внутрішніх справ. Основний документ, який вони застосовують – це закон «Про міліцію України» 1990-го року. Будь-яка структура повинна мати юридичну основу для своєї діяльності. Поки немає нового закону про поліцію, вони діють на підставі закону про міліцію зразка 90-го року.
Це означає, що той комплекс обов’язків і норм, які регламентує їхня діяльність дозволяє їм поводитись, як нова патрульно-постова служба. Чи закон ще не діє і вони не поводяться чинно йому?
Так, але, розумієте, закон визначає рамки діяльності, їх можливості та загальні принципи. Буде не правильно виписати дуже конкретний порядок затримання особи, вилучення речей. Наприклад, як бути під час озброєного нападу. Визначається правила: при озброєному нападі можна використовувати свою вогнепальну зброю. А про тактику під час навчання та тренінгів вони дізнаються.
Згадаємо зміни, які були внесені в четверг у закони. У чому вони полягають? Коли голосували за комплекс законів, які регламентуватимуть діяльність нової патрульно-постової служби, то у експертів і у деяких народних депутатів було багато питань?
Основна структурна різниця в тому, що поліція буде окремим органом від Міністерства внутрішніх справ. За новими та старими законами повинно бути цивільне відомство, де будуть кілька сотень держслужбовців, які будуть працювати разом з політичною особою. А поліція- це окремий професійний і деполітизований орган. Суспільству важливо це розуміти. Поліції буде однаково хто при владі. Для них канон: «Є порушник. Затримаємо його». Далі порушника до поліцейський відділу, а потім вступає до роботи прокуратура та суди. Наразі, політична особа очолює міліцію. Вона може будь-якому міліціонеру, оперативнику, слідчому дати наказ здійснити, або не здійснити ту чи іншу дію.
Що ще регламентуватиме діяльність поліції, яка буде окремою від МВС? Має буди громадська рада, урядовий орган контролю?
Так. Прямо в законі передбачено, що для проведення конкурсу на посади поліцейських, на кожному із рівнів будуть створюватись поліцейські комісії із представників Міністерства внутрішніх справ та керівників поліції. Якщо ми говоримо про низовий рівень – обласний рівень, то мають обиратись правозахисники обласними чи районними радами. Центральний рівень – обирають представники громадськості. Така комісія буде оголошувати вакантні посади та проводити конкурс. Таким чином ми забезпечимо не тільки формальну, а й реальну участь громадськості в процесі. Так зрозуміємо чому та чи інша особа була номінована на посаду керівника департаменту детективів в майбутньому центральному апараті. Але тут, відразу виникають прогалини у законі. Проблема в тому, що від наказу та рішення міністра буде залежати, які посади в поліції йтимуть на конкурс, а на яких працюватиме механізм просування. На мій погляд, це пряме порушення зобов’язань взятих коаліцією у своїй угоді від листопада минулого року. Передбачено, що на всі посади (включно з керівними) поліції має буди відкритий конкурс.
Як призначався керівник київської патрульно-постовою служби? Ми знаємо, що конкурсу не було.
Абсолютно. Я думаю, якби проводився конкурс ця ж особа була б керівником, але ми відчували би довіру. Зараз у нас є сумніви, чому Фацевич, а не інший?
На 20-ті числа серпня оголошений старт патрульно-постових служб Одеси та Львову. Відповідно там теж будуть голови поліції. Чи вони підпадуть під конкурс поки, що не відомо?
Невідомо, бо має бути ухвалений на виконання закону наказ міністра, де буде чітко визначений перелік посад, на які проводиться конкурс. Зараз за законом конкурс проводиться на низові посади поліцейських.
Закон «Про правила дорожнього руху» і ще кілька законів не були прийняті в четверг. Що з ними, яка їхня доля?
Вони готові до другого читання. Парламент минулого разу просто не встиг за них проголосувати. Закон Про правила дорожнього руху», що передбачає автоматичну відео/фотофіксацію порушників, наявність штрафних балів.
Добове затримання?
Його вже скасували. Було 24 годинне, 12-ти годинне. Зараз до 3 годин, як і раніше, внаслідок критики правозахисних організацій. Я думаю, у найближчі сесійні дні, він буде проголосований. Другий закон, який внесений урядом «Про сервісні центри» поки не ухвалений. В ньому йдеться, що нинішні органи міліції хочуть сконцентрувати через відповідні центри послуг МВС. Наприклад, якщо це стосується водіїв – здавання екзаменів. Це замінник МРЕО і не тільки. Всі послуги, які надавались міліціонерами пропонується віддати цивільним особам, що будуть працювати в центрах МВС. Є питання, чи потрібно заради цього виділяти бюджетні кошти на створювання центрів. Тут питання стратегічне. Для чого робити крок у сторону, аби потім вийти на загальну дорогу?
Можливо, щоб пришвидшити дію введення?
Це один із аргументів міністерств. Вони відповідають за це та гарантують, що найближчим часом ми отримаємо прозорі комп’ютеризовані центри. Тут різниця в тому, що ці центри будуть створенні органами МВС, а центри надання адміністративних послуг працюватимуть при органах місцевого самоврядування.
Чи буде бюджет поліції незалежним від МВС? Як будуть регламентуватись питання заробітних плат?
Якщо закон визначає, що це окремий орган, то він буде сам формувати свій бюджет. Закон залишає можливості впливу. Це один з елементів критики і нашої експертної, і народних депутатів. Є надія, що маніпуляції збоку міністерства буде мінімальний.
В цілому до закону було багато претензій після першого голосування. Чи всі запитання від експертів та правозахисників зняті? Ми маємо повноцінне законодавство, яке забезпечить незалежність поліції?
Під кутом прав людини є багато запитань. Ми говоримо про основні свободи і права громадян зафіксовані Конституцією, наприклад, таємниця приватного життя. Два закони передбачають, що будь-який поліцейський матиме право безперешкодного доступу до всіх державних реєстрів, які є наразі. Це, притому, що на разі такий доступ дозволяється при розслідуванні кримінальних справ.
Чи має він протидію у вигляді обов’язку не розголошувати інформацію?
Гарантії певні є на рівні закону. Ми запропонували правку, щоб зберігалась інформація про того поліцейського, який мав доступ. Розумієте, протягом всього періоду Януковича, правозахисники боролись за не спотворення єдиного демографічного реєстру під МВС.
Ваша правка про причини отримання доступу поліцейських буде діяти?
Вона буде, але ми хотіли би залишити нинішню гарантію, щоб поліцейські мали доступ до реєстрів у випадку розслідування кримінальних справ. Це виправдовує мету обмеження доступу до інформації. Все інше є питанням. Залишається невирішною проблема охорони приватної власності. Конституція гарантує, що житло та інше володіння є недоторканим. Новий кримінально-процесуальний кодекс визначив, що можна при підозрі у чиненні злочину без рішення суду обшукувати автомобіль. Новий закон «Про поліцію» порушує ці стандарти і дозволяє будь-якому поліцейському відкривати салон автомобіля.
Інші володіння – це розмите формулювання. Чи під нього підводиться тільки засоби пересування, чи й особисті речі?
Європейський суд з прав людину, коли розглядає відповідні справи (в тому числі, коли поліція мала доступ до сейфів) конкретно визначав, що під «іншим володінням» ми розуміємо: транспортний засіб, територія приміщень юридичних осіб.
Відповідальність поліції, за законом, що вступить в дію після підпису президента та спікера, якою вона є?
Дуже важлива присутність абсолютної заборони на виконання незаконних наказів. В питанні змін кримінального кодексу жодних змін не роблять. Питання в тому, що наразі відповідальність не реалізується. Питання кругової поруки, захисту честі мундира і т. д. Така відповідальність є номінальна, або формальна, але на практиці вона не реалізується. Присутня надія, що поліцейські комісії, де будуть діти представники громадськості, матимуть можливість доступу розгляду відповідних процесуальних справ. Якщо поліцейські незаконно затримують особу, перевищать застосування сили чи зброї при здійсненні поліцейських заходів, то постраждалі особи можуть подати скаргу. Наразі система притягнення до кримінальної відповідальності (коли мова йде про пониження, звільнення) дуже закрита.
Як швидко можна буде оцінити всі переваги і недоліки нового поліцейського законодавства після того, як воно вступить в дію?
Я думаю, що кожен новий тиждень буде давати свої коментарі жителів столиці. Розумієте, правильно чи не правильно виконувати свої зобов’язання – це питання практик. А далі, до кінця року в великих містах ми побачимо чим відрізняється стара міліція і нова патрульна поліція. На більш глибинні зміни, які стосуватимуться кримінальної поліції, я думаю, що результати будуть тільки в наступному році, чи через рік. Як приклад, ідеолог реформи поліції Грузії засуджений. Це показує, що Грузія не до кінця провела реформу кримінальної поліції.
Олександр Банчук експерт центру політико–правових реформ був у студії Громадської хвилі. Я нагадаю, що це була розмова про переваги і недоліки нових законів які регламентуватимуть діяльність нової поліції в Україна.
Запис зробили у рамках проекту «Права людини». Анастасія Багаліка для Громадського радіо.
Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.