У Нацполіції розповіли, які саме повноваження поліцейських хочуть розширити

В Кодексі про адміністративні правопорушення хочуть розширити адміністративне затримання з 3 до 24 годин у тому випадку, «коли людина перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння і може завдати шкоди собі або оточуючим».

Начальник правового департаменту Національної поліції України Володимир Жиденко сподівається, що ця норма зменшить рівень домашнього насильства.

«У нас зараз невтішна статистика стосовно насильства в сім’ї. З початку року складено понад 65 тисяч адміністративних протоколів за насильство в сім’ї. Коли поліцейський прибуває на місце побутового насильства, то забирає громадянина, який знаходиться у стані алкогольного сп’яніння і б’є дружину. Він має право забрати правопорушника на три години, а потім відпускає. Але після цього правопорушення скоюється знову із серйознішими наслідками», — каже він.

У МВС хочуть ліквідувати вимогу про присутність двох повірених під час перевірки на алкогольне сп’яніння. У відомстві обґрунтовують це тим, щоб патрульні у нічний час могли одразу здійснювати перевірку з фіксацією на камеру і оформлювати протокол, не гаячи часу на пошук повірених.

На думку Бориса Малишева, доцента кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка та Миколи Хавронюка, професора криміналістики, експерта Реанімаційного пакету реформ, така норма може створити корупційні ризики.

«Ця норма з’явилась після того, як у часи правління Леоніда Кучми, ДАІ зупиняло автомобілі, які їм не подобались і казали, що водії перебувають у стані алкогольного сп’яніння. Якщо цю норму хочуть змінити, то її треба так збалансувати, щоб старі помилки не повторились», — наголошує Микола Хавронюк.

Поліцейським хочуть дозволяти зупиняти транспортний засіб, якщо свідки вкажуть, що водій сів за кермо у нетверезому стані.

У Нацполіції також хочуть розширеної відповідальності громадянина, якщо він полишає місце дорожньо-транспортної пригоди. Пропонується позбавляти таких правопорушників права керування транспортним засобом.

Поліцейським видається розмитим механізм тимчасового затримання транспортного засобу, який перешкоджає дорожньому руху.

«Громадянин має чітко знати, якщо він транспортний засіб поставить в тому чи іншому місці, то він може бути евакуйований до штрафмайданчинку», — коментує Володимир Жиденко.

Змінами до закону «Про дорожній рух» пропонують деталізувати правила пред’явлення документів водія для огляду.

«Ми хочемо прописати, щоб водій не пред’являв, а передавав документи — у зв’язку з тим, що на даний час ця норма трактується дуже широко. Наприклад, документами просто махають перед очима поліцейського і вважають, що вони їх пред’явили», — пояснив начальник правового департаменту Нацполіції.

Микола Хавронюк пояснює, що норма про пред’явлення документів в українському законодавстві з’явилась після того, як деякі міліціонери рвали посвідчення водія і відразу ж після цього стверджували, що водій не володіє документами. Тому, на його думку, ця норма так само має бути збалансована з правами громадян.

«Мені сподобалось, що відповідно до законопроекту поліцейський також має надати своє посвідчення. Може бути так: „Ти мені своє, а тобі — своє“. Якщо рвати, то обидва», — іронізує Микола Хавронюк.

Окрім того, водіям та пасажирам планують заборонити виходити з машини без дозволу поліцейського — як для безпеки людей, так і для безпеки самих поліцейських.

«Коли поліцейський зупиняє авто за рух на червоне світло — він не може знати, хто за кермом — порядний громадянин, який відволікся і проїхав на червоне світло, чи особа, що знаходиться у розшуку і має вогнепальну зброю», — каже народний депутат від фракції «Народний фронт» Антон Геращенко. У МВС відверто кажуть, що ці законодавчі зміни спровокувало вбивство двох дніпровських патрульних — Артема Кутушева та Ольги Макаренко. У відомстві сподіваються, що документ спробує посилити безпеку патрульних.

Окрім того, поліцейських змінами в закон про Нацполіцію пропонують зобов’язати реагувати на правопорушення незалежно від місцезнаходження та часу доби.

«Поліцейський, навіть перебуваючи поза службою та не у формі, має припинити правопорушення, якщо став його свідком», — пояснює Володимир Жиденко.

У Нацполіції хочуть також деталізувати обставини і підстави для використання спецзасобів, аби «поліцейський мав право більш широко застосовувати спеціальні засоби, а не вогнепальну зброю».

Борис Малишев вважає, що деталізація в законодавстві все одно не вирішить проблему застосування спецзасобів.

«Стандарти ООН та європейські стандарти кажуть, що ступінь застосування засобів примусу поліцейських — кайданок, гумових кийків, вогнепальної зброї — має відповідати небезпечності правопорушень. Як визначати ось цю небезпечність — у законі та підзаконному акті ми цього не пропишемо», — переконаний експерт і додає, що акцент у цьому питанні має стояти на якісному навчанні поліцейських.

Професор криміналістики Микола Хавронюк вважає, що бажано ввести кримінальну відповідальність поліцейського у вигляді кримінального проступку за перевищення меж необхідної оборони, що спричинило легкі і середньої тяжкості ушкодження. Зараз така відповідальність передбачається лише у разі завдання тяжких тілесних ушкоджень або смерті.

«Тоді б поліцейські були більше обережнішими», — каже він.

Законопроект поки що не подали на розгляд уряду. Експерти очікують на його текст. аби зрозуміти, чи порушує він баланс між повноваженнями правоохоронця і правами людини.

Микола Мирний, Центр інформації про права людини для «Громадського радіо«