Нещодавно працівник Google написав маніфест проти політики компанії, яка начебто перебільшує проблеми нерівності прав у IT-галузі, а між жінками і чоловіками дійсно існують біологічні відмінності, через які чоловікам легше бути лідерами та займати керівні посади.
За висловлені погляди чоловіка звільнили, а віце-президент Google з питань внутрішньої політики Даніелла Браун зазначила, що змінювати сформовану культуру складно і іноді це може бути дискомфортним, але позиція Google по утвердженню гендерної рівності в компанії є дуже стійкою.
В Україні відносно недавно почали говорити про нерівність, яка існує серед жінок і чоловіків на робочому місці. Йдеться про меньшу заробітну плату у жінок, заборону жінкам займати певні посади або перепони на шляху по кар’єрній сходинці. Бізнес тільки вчиться відрізняти жарти від упереджень та слідувати західному мейнстріму.
IT-сфера завжди стереотипно сприймалася, як “чоловіча справа”, однак зараз кількість жінок в IT зростає кожен рік. Згідно даних IT Комітету Європейської Бізнес Асоціації кількість фахівців в ІТ – близько 100 тисяч осіб. При цьому доля жінок-програмістів в ІТ-індустрії виросла вдвічі порівняно з минулим роком та складає 15%.
Зі статистикою погоджується Анастасія Горова, Project Manager ІТ-компанії, яка почала свій шлях в цій галузі майже 8 років тому. На її думку, за останні роки позиції жінок міцнішають в IT: “Зокрема, в нашій компанії в цьому році досить великий приріст жінок, зараз їх 30%, багато із них знаходяться на керівних позиціях”.
Показову історію із власного життя розповіла Шеріл Сендберг, операційна директорка Facebook в своєму виступі на TED “Чому серед нас так мало жінок-керівниць?”: “Кілька років тому я була у Нью-Йорку і укладала угоду в новомодному офісі одної із приватних інвестиційних компаній. Уявіть собі: сиджу я на нараді, яка триває близько трьох годин. Після двух годин прийшов час зробити невелику перерву. Всі встають і партнер, який вів нараду, дещо розгубився. Я зрозуміла, що він не знає де в його офісі знаходиться жіночий теалет. Я почала шукати очима картонні коробки, думаючии, що вони нещодавно переїхали, але нічого не побачила. Тоді я запитала у нього: “Ви щойно переїхали в цей офіс?”, він відповів: “Ні, ми тут вже майже рік працюємо”. На що я сказала: “Ви хочете сказати, що я єдина жінка, яка за цей рік уклала угоду в цьому офісі?”. Він подивився на мене і відповів: “Так. Або можливо єдина, яка захотіла піти в туалет”.
Серед основних викликів в ІТ-індустрії експерти називають: переїзд кваліфікованих спеціалістів за кордон або створення власного бізнесу, нові фахівці потребують багато часу, щоб досягти потрібного рівня кваліфікації, а навчальні програми університетів не адаптовані до потреб роботодавця.
Олександра Альхімович, керуюча директорка ІТ-компанії, працює в IT більше 7 років, говорить, що часто все починається ще зі школи, коли час обирати свою професію: “Мы недавно проводили опрос среди девочек 9 класса и спрашивали у них на кого они хотели бы быть похожими, их ролевые модели. Очень интересные результаты. Девочки Украины хотят быть похожи на Княгиню Ольгу, Лесю Украинку, Анджелину Джоли и Коко Шанель. Можно по-разному интерпретировать результаты, но как видим – ничего о профессии. Поэтому наша компания проводит профориентационные программы для школьников средних классов и отдельно работаем с девочками, чтобы их привлекать в сферу IT”.
«Мы рассказываем, что в IT есть не только программисты. Это могут быть профессии тестировщика, дизайнера, проектного менеджера, аналитика. Мы сразу же видим как в глазах девочек появляется огонь и они начинают интересоваться. Таким образом мы увеличиваем количество учеников и именно девушек на технических специальностях», – говорить Олександра.
Анастасія Горова зізнається, що є багато нюансів у ставленні на роботі, що ще й досі є стереотип про жінку і її аналітичні здібності. За її словами, стереотипи часто трансформують в образливі і недоречні жарти: “Інколи я і мої колеги, на моїй колишній роботі, були жертвами таких недоречних жартів, як ми їх називаємо “медвежі залицяння”. Були також такі сексиські ремарки, які не варто ігнорувати. Наприклад, був випадок на одній зустрічі з архітекторами, на якій обговорюється побудова сайту або якоїсь складної системи з менеджменту ордерів на сайті. Була присутня я та чоловіки архітектори. Я почула коментар у стилі: “Сонце, може ти підеш десь журнальчик почитаєш поки ми тут серйозні справи обговоримо?”. Я з гумором виходжу з цих ситуацій, але достатньо жорстко намагаюся показати, що це не доречно, що це сексиські ремарки, які тут ніхто терпіти не буде”.
Ще один випадок Анастасія згадує зі співбесіди, яку вона проводила: “Я проводила співбесіду людині, яка хотіла пройти на позицію Project Manager, це був молодий хлопець. Я зайшла, привіталася, звернулася до нього на “Ви” та була з абсолютно серйозним обличчям, а він мені підмигнув. Це смішні наче речі, але якби в кімнату зайшов чоловік йому би ніхто не підморгував.
Анастасія Горова вважає, що зараз все більше жінок звертають увагу та присікають сексиські жарти, а тому їх меншає. Водночас, на думку Анастасії, такі жарти все ще існують, хоча саме в IT менше ніж усюди: “Моє керівництво, наприклад, знаходиться закордоном. Там це дуже жорстко карається і переслідується, будь-який херасмент чи якісь вербальні речі. В нас в Україні ще поки це не так регламентовано, тому жінкам треба не боятися за себе постояти та чітко вказати місце тому, хто такі речі собі дозволяє”.
Матеріал опублікований за підтримки Фонду Г.Бьолля в Україні.