«Громадське радіо»
Про це журналісту «Громадського радіо» розповіли у сім’ї Похвальних, де виховувався хлопчик. Ігор – вихованець родини Похвальних, в якій з часів незалежності виросло понад тридцять чужих дітей поряд з п’ятьма рідними. Засновників колишнього знаменитого будинку сімейного типу – вже майже чотири роки намагаються виселити з помешкання в центрі Євпаторії, де вони прожили майже двадцять років. Тепер же – ще й хочуть відібрати молодшого сина, який потрапив на виховання до Похвальних у двохтисячному.
«Мы взяли его очень больного, с 12-сантиметровой пупочной грыжей, от мамы-наркоманки с 24-летним стажем, с несформированной микрофлорой, потому что ребенок очень недоношенный», – розповідає названа мати хлопця.
Тепер родина б’ється за право й далі виховувати Ігоря. Майже рік тому – опікунська рада Євпаторії пішла в наступ і скасувала опікунство Похвальних. Мотивували рішення тим, що вони не можуть створити умов для неповнолітнього. Справа в тому, що понад три роки тому, ініціювавши виселення, місцева влада відключила родині світло і воду в приміщенні колишнього дитсадка, де вони мешкають разом з Ігорем. «Громадське радіо» раніше повідомляло про побутові труднощі родини Похвальних
«Они теперь это выставляют, что они мне доверили воспитывать мальчика год тому назад. Я как заорала в суде – подождите, стоп, технический вопрос – а где он 15 лет до этого был? Мне никто не ответил», – каже жінка.
Не відповіли в службі й чому тоді відсутність елементарних зручностей не збентежила їх два роки тому, коли після переходу у російське правове поле вони нібито передавали Ігоря родині наново.
Натомість – рішенням опікунської ради блискавично скористалися виконавці. Кілька місяців тому хлопця виманили з дому, посадили в поліцейську машину і відправили до притулку. Через кілька днів примусового утримання Ігор втік до своєї родини. Відтоді хлопець – не виходив за ворота садка без супроводу старших братів. Бо боявся, що його знову вкрадуть. Тим часом родина Похвальних виграла суд першої інстанції і поновила опікунство.
Проте, рішення не встигло вступити в силу – на нього подали апеляцію. І у проміжку між черговими судами… Ігоря викрали вдруге.
« Как минимум, это злоупотребление служебным положением со стороны сотрудников полиции, которые применили в этом случае силу. Ребенок, насколько я понимаю, не находился без присмотра взрослых, всем было известно, где находится этот ребенок. И исходя из наивысших интересов этого ребенка, нельзя было забирать его насильно из семьи Похвальных, и в позднее время увозить в полицию и потом передавать неизвестно кому», – пояснює правозахисниця Елла Семенова. За словами юриста, навіть якщо брати до уваги «російські реалії» Криму, євпаторійська влада мала б дотримуватися принаймні міжнародного законодавства з прав дитини, яке Росія ратифікувала ще в 1990-му.
«Ребенок имеет право на защиту от всех форм физического и психологического насилия, оскорбления и злоупотребления, так вот вчерашнее скручивание этого несовершеннолетнего ребенка и силой доставление его в органы полиции, при этом ребенок, насколько я понимаю, ничего противоправного не совершал, а стал просто пешкой в игре как минимум нескольких сил видов государственных служб.
Как-то органы попечительства, как-то полиция, как-то администрация Евпатории. И когда он 16 лет прожил, практически 16 лет прожил в семье Похвальных, и называет мамой, и неродных детей воспринимает как своих родных братьев и сестер, то в этом случае – да, это является и психологическим, и физическим насилием над несовершеннолетним ребенком», – стверджує юристка.
На думку правозахисниці, такі дії можуть стати підставою для порушення кримінальної справи проти чиновників і силовиків. Адже за міжнародним законодавством – виключні інтереси дитини і обов’язок держави та опікунів захистити її від насильства стоять вище за документи місцевих органів влади. Тим більше, що питання опікунства й досі знаходиться в суді, а органи опіки не врахували бажання самого Ігоря жити з єдиною родиною, яку він знає як власну.
Зараз Ігор знаходиться у дитячому притулку. А його названі батьки намагаються повернути собі дитину.
Кореспондент з Криму для «Громадського радіо»
Матеріал створено за підтримки фонду Гайнріха Бьолля