Громадське радіо
Його організатори — Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, Адміністрація Президента та координатор проектів ОБСЄ.
Відкриваючи захід директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Юрій Шемшученко підкреслив, що це полілог. Тож цікаве будь-яке бачення сучасної Конституції України.
Він нагадав, що майже одразу після прийняття Конституції 1996 року виявились її вади:
«Вони зокрема стосувались організації державної влади, гармонізацією відносин між державою і громадянським суспільством, гарантій прав і свобод громадян, людини», — говорить Юрій Шемшученко.
Він нагадав, що наша Конституція є однією з найбільших за кількістю статей у Європі. Після усіх змін Основний Закон України має стати лаконічним і зрозумілим для широкого загалу, «національним за формою і цивілізаційним за змістом».
«І в цьому контексті, в контексті того, що вже зроблено в процесі реформування, треба відзначити, що точкові зміни до основного закону, це, з моєї точки зору, тільки паліатив. Оптимальним варіантом могла б стати науково обґрунтована концепція змін до Конституції України», — додає науковець.
Він наголосив, що Конституція не повинна писатись під певну політичну силу, або ж фізичну особу. Шемшученко повідомив, що до полілогу залучені правознавці з Польщі, Білорусі та Угорщини та нагадав, що в процесі реформування Конституції України беруть участь експерти Ради Європи Венеціанської комісії, ОБСЄ та інші міжнародні організації.
Про деполітизацію конституційних змін говорив і керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента Костянтин Красовський:
«При прийнятті змін важливі три речі. Перше- деполітизація самого процесу. Це важливий момент. Оскільки деполітизація самого процесу. Прийняття змін до Конституції…його неможливо повністю де політизувати. Це – Основний Закон держави. Політика впливатиме на сам процес завжди, але перевести на експертне обговорення ключових проблемних питань дуже важливе», — говорить Красовський.
На думку ж Віце-президента Національної академії наук Сергія Пирожкова Конституція 1996 року відіграла свою роль в плані затвердження суверенної держави України. Каже, що тоді був компроміс при переході від тоталітарної держави до демократичної вимагали узгодження деяких позицій, існуючих у суспільстві.
«Сьогодні вже очевидно, що деякі позиції треба удосконалити, поглибити особливо в контексті нашого цивілізаційного вибору. Я маю на увазі європейське майбутнє України і в плані проведення внутрішніх реформ в нашій державі», — зазначив Віце-президент НАН.
Сергій Пирожков пояснив: мова йдеться про поді на Сході та окупацію Криму.
Він висловив думку, що останнім часом Національна академія наук багато працює над виробленням рекомендацій щодо проведення реформ.
Водночас віце-президент НАН говорить, світовий досвід показав – вносити зміни до Конституції без обговорення з широким загалом – небезпечно. Тому зокрема, цей полілог може допомогти вийти на вивірені та виважені пропозиції, які дійсно вдосконалять основний закон України.
Валентина Троян з Києва, «Громадське радіо»
0