«Громадське радіо»
Попри те, спроби місцевих та приїжджих з інших областей копати лопатами чи мити помпами бурштин є. І чимало. Хоча більшість селян наразі заробляє в Рівненській області. Про такий заробіток розповів член виконкому Костюхнівської сільради, житель села Вовчецьк, поблизу якого найбільший «бурштиновий клондайк», Анатолій Максимчук:
«Якщо влада думає, що волиняни не копають, вони помиляються. Вся Волинь зараз, яка межує тут з Рівненською областю, на Рівненщині. Я можу назвати села — Колодії, Цміни, Козлиничі, Підгайці, Ведмежка, Вовчецьк, Костюхнівка, можливо Лісове і ця вся сторона Чорторийська — всі, хто може і хто хоче їдуть заробляють на Рівненщину. І їдуть не просто. Вони там самі не копають. А їдуть мити. Вони, рівненські, стали панами. Тепер наймають волинян на роботу».
Анатолій Максимчук називає суми, які заробляють селяни в сусідній області: від 500 до 700 грн за день. Чоловік каже, що землю в сільраді, де виявлений бурштин, дуже швидко продадуть чи відадуть в оренду, і місцевих людей ніхто не питає. А також спостерігається, як в селі час від часу їздять недешеві автівки, відії яких, мовляв, приглядаються, що тут і як відбувається.
Не приховують і в поліції, і в облдержадміністрації, що такі факти відомі. Але для них головне наразі – не допустити «бурштинової» республіки на Волині.
Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного управління Нацполіції Волині Петро Шпига розповів про факти незаконного видобутку:
«Налічується три найбільші ділянки незаконного видобутку бурштину. Це територія Лісовської, Вовчецької і Чорторийської сільських рад. Урочище Сойне (село Серхів), урочище Германове (неподалік села Кам`януха) і урочище Клесів (неподалік села Галузія). І є поодинокі випадки, зафіксовані в самому Камінь-Каширському і Любешівському районах, де встановлені дві ділянки. Якщо брати Любешів, це ближче до кордону з Рівненською областю», — каже Петро Шпига.
За його словами, сьогодні є 26 кримінальних провадження за цими фактами. З них чотири уже в 2016 році. Наразі близько 200 людей з числа правоохоронців, лісової охорони та громадських формувань забезпечують охорону на територіях «бурштинових клондайків»:
«За рахунок цих же людей, які там знаходяться цілодобово, проводяться постійні рейди на місця ймовірного видобутку в інші райони. Виїжджають мобільні групи з працівниками Маневицького райвідділу. В цьому році вже було затримано на гарячому осіб з помпами, які намагалися здійснювати незаконний видобуток бурштину. Помпи вилучені, транспортні засоби теж», — пояснює Петро Шпига.
Також нещодавно правоохоронці виявили факти незаконного видобутку в Северинівці Маневицького району і поблизу села Залізниця Любешівського. Туди копачі зазвичай прориваються вночі:
«Були відповідні зі сторони місцевих жителів претензії і вони приходили до місцевої влади, спілкувалися з нашим керівником поліції. На даний час нами вже прийнято рішення. Ми направили туди відповідну кількість рухомих нарядів, які в даних селах, в тому числі в селі Залізниця будуть патрулі, які будуть на постійній основі забезпечувати належний контроль не тільки по бурштину, а й по лісу», — прокоментував Петро Шпига.
Тим часом у Волинській облдержадміністрації теж мають план дій щодо можливих масових заїздів на клондайк. Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик запевнив, що процес із самого початку координує Рада оборони:
«Це питання розглядає Рада оборони. Воно не відноситься до війни, але є настільки важливим, що ми ставимо його на порядок денний і ми за участю зацікавлених сторін його розглядаємо. І його будемо розглядати завтра, на закритому засіданні Ради оборони, аналізуючи ситуацію в Маневицькому, Любешівському районах».
До слова, саме Володимир Гунчик підняв питання про створення комунального підприємства «Бурштин Волині» ще в 2014 році, яке б займалося видобутком. І два роки поспіль лобіював це питання. Але на останній сесії облради депутати підтримали не його пропозицію, а пропозицію голови облради Ігоря Палиці щодо створення іншого комунального підприємства «Волиньприродресурс», яке буде займатися видобутком всього — від піску і до бурштину. А також наданням спецдозволів на видобуток.
Така монополія, за словами Володимира Гунчика, може негативно вплинути на процес впорядкування видобутку сонячного каміння:
«Я думаю, що тут завуальоване бажання зробити монопольний видобуток. І це якраз саме та проблема, з якою я, як голова облдержадміністрації, в даному разі не згідний, тому що це практично неможливо сьогодні створити монопольне становище. Громади або інші зацікавлені сторони будуть апелювати. Будуть суди, будуть якісь інші рухи і це може негативно вплинути на сам процес впорядкування видобутку бурштину».
Натомість голова облради Ігор Палиця ще під час останньої сесії зазначив, що, за його думко, не потрібно два комунальних підприємства, мовляв, всім може займатися і одне.
Вже тривалий час законотворці обіцяють зміни до законодавства, щоб і «бурштиновий ринок» створити в державі, аби можна було легально каміння за кордон перевозити. І посилити відповідальність старателів за свою діяльність. І дати можливість селянам заробляти не в сусідній області, а тут. І в законному полі.
І в облдержадміністрації, і в поліції області впевнені, що не допустили «бурштинову» республіку, бо спрацювали на Волині на випередження.
«Ми, я думаю, спрацювали на випередження. І я думаю, якби вони (ред. — Рівненська область) раніше це зробили, не було б масових таких пейзажів, як зараз є. Чому вісім місяців назад ми могли зібрати Раду оборони. Голова адміністрації зібрав всіх керівників, включаючи МНС, лісову охорону, СБУ, прокуратуру, міліцію, громадських активістів і стати всім разом захистити? Плюс місцеве населення», — коментує т.в.о. начальника ГУНП у Волинській області Петро Шпига.
Він каже: якщо копачі таки будуть масово линути з сусідньої області на територію Волині, правоохоронці будуть просити допомоги з Києва, і залучати всі структури, як це було зроблено восени.
І поки вирішення «бурштинового» питання намагаються перенести з лісів в кабінети, громада села Вовчецьк Маневицького району шукає інвестора, який би допоміг їм створити фірму, щоб видобувати бурштин законно. Селяни просять, аби зацікавлені в цьому люди прибули в село для обговорення співпраці.