«Втрата свідомості — це була найбільша мрія», — львівський студент про тортури ФСБ

Студент зі Львова Юрій Яценко рік тому потрапив до рук Федеральної служби безпеки Росії. Затриманого за надуманим адміністративним порушенням хлопця катували, намагаючись «вибити» шпигунське зізнання. Рятувався Юрій тим, що погрожував здійснити самогубство. Усерйоз різав вени, хоча іншим політв’язням такі методи не рекомендує.

«Це врятувало мені життя. Це врятувало мене від зізнання в шпигунській діяльності. Якщо б моє зізнання було записано на аудіоплівку під час проведення допитів, мені б погрожувало позбавлення волі від 15 до 20 років. Або я би просто був зрадником України.

Адміністрація спецзакладу для іноземців була не готова до того, що студент поріже вени. Якщо порізати добре вени, то кров б’є фонтаном, втрата крові дуже швидка і все навколо заплямлюється кров’ю. Тобто весь одяг, який був на мені – всі штани і вся сорочка – були промоклі кров’ю. Я вийшов і сказав, поки мені не буде надано можливість зв’язатися з адвокатами і родичами, я не дам себе зашити. А вони боялися застосовувати до мене силу, тому що місце, яке я вибрав для такого моменту, було під камерами», – зазначає хлопець .

За словами Юрія, лезо він міг проносити в роті або під одягом. Одноразові леза офіційно видавалися для гоління.

«З самого початку в мене було тільки адміністративне правопорушення. За неправильно заявлену ціль візиту до Росії. І по цьому правопорушенню я незаконно перебував на протязі 3 місяців на території РФ, оскільки по закону я мав би бути видвореним на територію України вже через 10 днів. Відповідно, судовий пристав вчинював злочин, передбачений російським Кримінальним кодексом.
Коли я перебував у спецзакладі для іноземців, вони мене вивезли, повезли спочатку в управління ФСБ, потім у ліс, де вони мене катували.

У мене наручники були за спиною. Сковані настільки на руках, що кров не доходила, і відповідно руки заніміли від того. Потім мене підвісили – є такий прийом катування «ласточка» – підвісили за якийсь предмет і почали бити в область паху. Як правило, били в пах, по гені таліях, і в область живота. Такі удари важко витримувати за рахунок того, що на голові в мене був мішок, перемотаний скотчем. Я не бачив, коли саме наносяться такі удари. І в яку саме частину тіла він буде наноситись. Також мене душили. Був випадок навіть, коли один зі спецназівців мене душив – я втратив свідомість на певний час. Втрата свідомості – це була найбільша мрія в даному моєму випадку, але вони робили так, щоб я свідомість не втрачав. І ці побої продовжувалися, хвилина за хвилиною.

Потім пройшло півгодини, пройшла година, в мене особливої надії викрутитись не було. Думав. Що вони доки я не піду на співпрацю, або поки мене просто не заб’ють. Тому що вони не раз мені прикладали пістолет до голови. Вкладали його мені в руку. Я підозрював, що його згодом можуть підкинути. Обіцяли, що якщо я не буду говорити – вони мене вб’ють. Так як в мене на тілі зараз багато синців. Я думав, ніхто мене вже не відпустить, я залишусь в тому лісі, де я є. Я міг зупинити ці тортури саме своїм зізнанням. Але через три години я якось почув ці розмови про те, що вони планують їх (тортури) перенести на завтра . І зрозумів, що чомусь він мене хочуть доставити назад у спецзаклад до іноземців», – говорить він.

За його словами, як виявилося, в спецзакладі проводилася відеозйомка, і після 10-ї вечора ув’язнений мав би бути зафіксований на місці.

Через 3 місяці після утримання у спецприймачі в Курській області проти Юрія Яценка порушили кримінальну справу і перевели в СІЗО в Бєлгороді. З’явився якийсь свідок, якому начебто Юрко на зберігання залишив речі, й серед них опинився пороховибуховий предмет.

Через 9 місяців, після відкриття справи, хлопця відпустили, скоротивши термін ув’язнення. Активістка Центру Громадянських свобод Марія Томак говорить, що адвокати та правозахисники мають лише припущення щодо причин звільнення.

«Його привели з Курська в Бєлгород. Він затримувався в Курську, фсбшниками. І вони справді вирішили вислужитися. Там такого накрутили в цій справі, вона настільки абсурдна. Очевидно, коли приймав рішення обласний суд (Бєлгорода – автор). Вони вирішили, чому ми маємо закріплювати результати творчості ФСБ Курська, якщо вони абсурдні. Скасувати рішення вони взагалі не могли, тому що це означало б, що суд першої інстанції прийняв незаконне рішення, що всі запобіжні заходи сприймалися безпідставно. Тому вирішили просто скоротити термін і таким чином вийти з цього становища», – упевнена вона.

На її думку, стосовно катування і утримання Юрія Яценка варто подавати позов до Європейського суду з прав людини, проте спочатку необхідно отримати рішення вищих судових інстанцій у Російській Федерації.

У Росію Юрко рік тому потрапив у бізнесових справах. Займається продажем електроніки. Сьогодні, повернувшись додому, планує закінчити навчання на юриста і допомагати політичним в’язням. Після всього пережитого запевняє, що його ставлення до росіян ніяким чином не змінилося. За його словами, багато громадян Росії його щиро підтримували.

 

Міла Мороз, програма «Права людини»

Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.