На думку Олексія Мацуки, голови громадської організації «Донецький інститут інформації», проблема використання мови ворожнечі в українських ЗМІ існувала завжди:
«Особливо це було відчутно, коли був Янукович, і всі казали, що донецькі — це Янукович або Ахметов, або інші місцеві олігархи. І таким чином, всі люди, які мешкали в Донецьку, автоматично ставали януковичами або ахметовими. Це непогано, якби у нас такі гроші були. Але ми ж всі різні, у нас у Донецьку лише мільйон людей і в Донецькій області 5 мільйонів».
Сплеск мови ворожнечі почався з активізації інформаційної війни Росії проти України, вважає Світлана Єременко, виконавчий директор «Інституту демократії ім. Пилипа Орлика».
«Мова ворожнечі, на мою думку, потребує обговорення та осмислення із залученням і психологів, і журналістів, і лідерів громадських організацій, і мовників.
Тому що ми, з одного боку, боремося проти мови ворожнечі, а з іншого боку вже договорилися до того, що не можемо називати українських солдатів героями. Вибачте, а кого ж тоді називати героями, якщо не українських солдатів. Що, російських найманців?».
У першу чергу, на думку експертки, свою мову мають контролювати журналісти. Вони ретранслюють її у суспільство і сприяють формуванню певного ставлення до людей, що проживають на тимчасово окупованих територіях.
«Нам доведеться так чи інакше після звільнення окупованих територій налагоджувати діалог із цими людьми. Доведеться щось, а може і багато чого, пробачити. І ці люди, які, можливо, несвідомо були залучені у лави сепаратистських найманців, вони отримають амністію. І це теж треба розуміти».
За словами Олексія Мацуки, виконуючи свій професійний обов’язок, журналіст має виявляти нетерпимість до дискримінаційних висловлювань з боку політиків, урядовців та інших людей, пов’язаних із військовим конфліктом.
«Треба самого себе контролювати. Якщо ви журналіст, то думайте, як зробити так, щоб це не нашкодило ще більше тим слухачам, глядачам. При чому не просто тим, хто слухає, або про кого ви пишете. Щоб це не зробило ще більш агресивними тих, хто може отримати цю інформацію. Агресивними проти інших, наприклад».
Рекомендації щодо забезпечення життєздатності місцевих ЗМІ, протидії пропаганді та мові ворожнечі в українському інформаційному просторі нещодавно були прийняті на «Донбас Медіа форумі». Учасники форуму сподіваются, що ці рекомендації прийме до уваги і громадянське суспільство.
Катерина Кравченко, «Громадське радіо», Київ
Матеріал створено за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля