Правова абетка: як потрапляють до реєстру неплатників аліментів?

76-й випуск подкасту Олега Шинкаренка та Олени Сапожнікової «Правова абетка» виходить за підтримки мережі громадських приймалень та Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини.

Сьогоднішній наш випуск із юристом громадської приймальні спілки у Краматорську Мариною Куприковою присвячений тому, як в Україні отримати аліменти від тих, хто платити їх не хоче і використовує різноманітні можливості для того, щоб ухилитися від сплати.

Олег Шинкаренко: На сьогодні декілька мільйонів українських дітей живуть у неповних родинах і мають право на аліменти. Декілька сотень тисяч із них ці виплати регулярно не отримують. Точна кількість неплатників, звісно, нікому не відома, але нещодавно Міністерство юстиції відкрило онлайн-реєстр осіб, які наполегливо не сплачують аліментів. Міністр юстиції України Павло Петренко заявив, що до реєстру заносяться всі, хто має заборгованість за понад три місяці і наразі у системі вже більше 75 тисяч записів. Павло Петренко сказав, що серед боржників є депутати, колишні міністри, представники органів центральної виконавчої влади і місцевої влади, і силових структур. Міністр зауважив, що в реєстрі враховується вимога захисту персональних даних, тому інформація у ньому є публічною лише частково. Наприклад, в реєстрі не вказується домашня адреса боржника. Марино, а ви самі користувалися цим реєстром, як юрист, по роботі? Наскільки він зручний? І чи він дійсно може допомогти юристу вирішити проблеми клієнта?

Марина Куприкова: Звичайно, першого ж дня як реєстр з’явився у свободному доступі, ми спробували перевірити дані стосовно наших клієнтів. Критеріями для пошуку в даному реєстрі є ім’я, прізвище та по-батькові боржника. І якщо дуже багато людей з одними й тими ж даними, то листати цей реєстр потрібно довго. Він дійсно дуже допоможе юристам.

Олег Шинкаренко: А чим саме він допомагає?

Марина Куприкова: Ну, наприклад, нотаріуси перш ніж зареєструвати якісь там правочини, вони можуть перевірити, чи є людина в цьому реєстрі, і перш ніж відчужувати майно, вони будуть знати, чи є якісь борги за цією людиною, і, можливо, в офіційному реєстрі просто не встиг державний виконавець внести арешти.

Олена Сапожнікова: Олеже, цей реєстр ще важливий тим, що 7 січня цього року повернувся з підписом від президента закон, яким було внесено ряд змін, він так і називається «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на отримання належним шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів».

Олег Шинкаренко: Що це все означає?

Олена Сапожнікова: Цей законопроект означає те, що яким чином стягнути гроші не тільки з чоловіків, а і з жінок, які ухиляються від сплати цих аліментів, і у пояснювальній записці було зазначено, що «в органах державної виконавчої служби є 539 тисяч документів про стягнення аліментів». Таким чином, станом на 1 вересня 2017 року це була загрозлива така картина, був розроблений цей законопроект, і переконали депутатів чи числами, чи дійсно, може, важливістю цього питання, зазначаючи, що сума заборгованості сукупно перевищує суму платежів за три місяці, і налічує 91,8 тисяч документів.

91 тисяча українців ухиляються від сплати аліментів

Олег Шинкаренко: Більшість із них прострочені.

Олена Сапожнікова: Прострочені, так, більше трьох місяців. Можете уявити – 91 тисяча людей не хочуть в Україні…

Олег Шинкаренко: 91% з тих 539 тисяч.

Олена Сапожнікова: Ні, це 17%. 91.8 тисяч із 539 тисяч.

Олег Шинкаренко: Ага, ясно. А скажіть будь ласка, як же раніше нотаріуси працювали без цього реєстру? Його ж раніше не було.

Марина Куприкова: Так, але у нотаріусів є свої реєстри обтяжень, і вони спиралися лише на них.

Олена Сапожнікова: А тепер цього замало, оскільки цим законопроектом введено дуже багато новел і важливо бачити цей реєстр. Оскільки особам, які ухиляються від сплати аліментів, можливо навіть заборона виїзду за кордон і позбавлення багатьох інших пільг, і право на полювання, право навіть на керування автомобілем. І багатьом державним службам потрібно бачити цей реєстр, щоб розуміти, особливо суду, суду теж потрібно розуміти. Навіть може бути ця особа притягнена до адміністративного арешту, якщо вона ухиляється від соціальних робіт. Можете уявити? Тобто, може навіть до 15 діб бути адміністративний арешт, в залежності від того, який стан ухилення від аліментів тієї чи іншої особи. Тобто цей законопроект, уже тепер закон на сьогоднішній день, який діє, він значно жорсткіший, ніж раніше був, і потрібно боятися тепер не сплачувати аліменти, не так усе просто.

Олег Шинкаренко: А як зараз визначається розмір суми аліментів?

Марина Куприкова: Зараз розмір визначається наступним чином: на одну дитину приходиться ¼ частка всіх доходів боржника, але не менше 50% від прожиткового мінімуму. На сьогоднішній день це складає для дитини до 6 років – 646 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років – 930 гривень.

Олег Шинкаренко: Це мінімальна сума аліментів?

Марина Куприкова: Це мінімальна сума аліментів.

Олег Шинкаренко: А в яких випадках і яким чином можна цю суму збільшити, якщо це раптом потрібно дитині, не знаю, на лікування або на оплату навчання? На що можна просити збільшення і в яких розмірах?

Марина Куприкова: Можна просити збільшення аліментів в судовому порядку. Подається позов на збільшення аліментів, коли дитина хворіє, але і на якісь додаткові витрати, це може бути і навчання або якісь спортивні секції тощо.

Олена Сапожнікова: Тут варто відзначити, що дитина, ми розуміємо це до 16 років або до 18, але насправді, коли йдеться про аліменти, особливо на навчання, це може бути і особа старша 18 років, якщо вона ще навчається або продовжує навчання до 23 років. Тобто «дитина до 23 років» мається на увазі.

Олег Шинкаренко: А про які суми, коли йдеться, скажімо, на ліки? Скільки може опікун або один з батьків дитини попросити додатку до аліментів, якщо дитина захворіла? Як можна визначати цю суму? Це ж мабуть не якась безкінечна сума, може, там є якісь ліміти?

Марина Куприкова: Ну, звичайно. Згідно змін до законодавства взагалі вперше було визначено максимальний розмір аліментів, який складає максимум 10 прожиткових мінімумів на сьогоднішній день.

Олена Сапожнікова: Це скільки в гривнях?

Марина Куприкова: Це на дитину від 6 та до 18 років близько 16 тисяч, на дитину до 6 років – близько 14 тисяч гривень.

Олена Сапожнікова: Це мінімальна?

Марина Куприкова: Це максимальна.

Шоумен Антін Мухарський зобов’язаний на трьох дітей виплачувати по тисячі доларів на місяць, і 17 лютого він написав у соцмережах, що поїхав до Європи просити політичного притулку, щоб якось вийти з цієї ситуації

Олена Сапожнікова: А як же ж, якщо наприклад у особи зарплатня досить велика, і можна навіть подумати про стягнення аліментів у розмірі тисячі доларів у місяць. Як от шоумен Антін Мухарський зобов’язаний на трьох дітей виплачувати по тисячі доларів на місяць, і 17 лютого він написав у соцмережах, що поїхав до Європи просити політичного притулку, щоб якось вийти з цієї ситуації.

Олег Шинкаренко: Тобто в нього протилежна ситуація, йому треба зменшити виплати аліментів. Чи це можливо?

Марина Куприкова: Почнемо з того, що у Антіна Мухарського зі своєю колишньою дружиною був підписаний контракт, в якому визначалася сума аліментів. По-друге, на той час не діяли ще ці зміни до законодавства і вперше в Україні вони вступили в силу 6 лютого, коли був визначений максимальний розмір сплати аліментів, більше за який не можливо стягнути на сьогоднішній день.

Олег Шинкаренко: Тобто що йому робити тоді? Що би ви йому порадили?

Марина Куприкова: Йому потрібно звернутися до суду з проханням зменшити суму аліментів, що він і зробив ще в 2014 році, але для цього потрібно довести, що він дійсно не в змозі сплачувати ті аліменти, ту суму яка була визначена контрактом.

Олена Сапожнікова: Йому пощастило, що він виїхав за кордон. За новим законом, який вже вступив в силу, його позбавили б такої можливості виїзду за кордон, якщо б у нього була ця заборгованість. І от, наприклад, Павло Петренко заявив на телеканалів «Прямий», що за 10 місяців нових норм закону щодо посилення відповідальності за несплату аліментів було заборонено виїзд за кордон 25 тисячам злісних неплатників і наголосив, що було зупинено право на керування транспортними засобами для 21 тисячі неплатників, крім того 6 тисяч неплатників аліментів було оголошено в розшук. Більше того, за час роботи закону було додатково отримано понад 50 мільйонів погашення боргу по сплаті аліментів. Такі от цифри.

Марина Куприкова: Але з іншої сторони, те що він виїхав за кордон, ніяким чином не звільняє його від обов’язку сплачувати аліменти на дитину.

Олена Сапожнікова: Його можуть оголосити в розшук, як от розказує Павло Петренко, що от таку значну кількість оголошено в розшук, і нам невідомо, може, він вже є в цьому переліку осіб, яких в розшук подано.

Олег Шинкаренко: Я не можу зрозуміти, якщо він подавав до суду щодо зменшення аліментів, то чому їх за 4 роки, чому їх не зменшили?

Марина Куприкова: Напевне, це відомо тільки йому, але я вважаю, якби були надані дійсно достатні, вичерпні докази того, що він не в змозі сплачувати таку суму, то суд уже б виніс рішення на його користь.

Олег Шинкаренко: Тобто тут щось не чисто, очевидно, все ж таки він не зміг надати таких доказів.

Марина Куприкова: Ну, певно, так.

Олег Шинкаренко: Ясно. Цікаво, а несплата аліментів – це виключно чоловіча проблема? Чи є жінки, які ухиляються від сплати аліментів?

Марина Куприкова: Звичайно, є, як чоловіки так і жінки, але до нас в більшості звертаються саме жінки, які не отримують аліменти, які не отримують аліменти на своїх дітей. До нас чоловіки конкретно з такою проблемою не зверталися. Як показує судова практика України, то, звичайно, є чоловіки, які не отримують.

Олег Шинкаренко: То жінки більш відповідальні, ви вважаєте?

Марина Куприкова: Ну, я вважаю, що певну тут свою роль грає все ж таки материнський інстинкт.

Олег Шинкаренко: Ага, ясно. Тобто зазвичай з дітьми залишаються саме жінки, а чоловіки тікають і це найбільш типова ситуація.

Марина Куприкова: Так.

Олена звернулася до управління юстиції де їй сказали: «Ви ж розумієте, що наше законодавство недосконале, і навіть якщо батько буде сплачувати 50, 100 гривень щомісяця, то йому за це нічого не буде»

Олег Шинкаренко: Окрім людей, які взагалі не сплачують аліменти, є такі, які примудрилися робити це частково. Тобто це така гібридна несплата. Одна з постраждалих звернулася до Краматорської приймальні Гельсінської спілки. 33-річна Олена виховує 4-річного сина. З чоловіком вона розлучилася рік тому та одразу подала судовий позов на отримання аліментів. За її розрахунками чоловік мав би їй платити щонайменше 750 гривень на місяць. Батько дитини уже встиг створити нову сім’ю та купити нове авто, але кошти на утримання сина виплачує нерегулярно, а саме: місяць платить, два – ні. Пані Олена у січні звернулася до управління юстиції де їй сказали таке: «Ви ж розумієте, що наше законодавство недосконале і навіть якщо батько буде сплачувати 50, 100 гривень щомісяця, то йому за це нічого не буде». При цьому не роз’яснили жінці ніяких норм законодавства та змін до них. Потім трапилася ще одна подія. Олена вирішила вивезти дитину до Польщі, де мешкає бабуся хлопчика, але на це потрібно мати дозвіл біологічного батька. Коли жінка звернулася до нього той відповів: «Хочеш дозвіл? Відмовляйся від аліментів». Марино, який тут може бути вихід? Чи мають рацію чиновники управління юстиції? І чим Олена може відповісти на такий шантаж з боку колишнього чоловіка?

Марина Куприкова: Ну, завдяки змінам в законодавстві, які стали чинними 6 лютого, Олена може в своєму випадку вивезти дитину без дозволу батька. Тоді як заборгованість по аліментам сягає сумі, яка дорівнює оплаті за 6 місяців, вона може звернутися до державного виконавця, який протягом 10 днів повинен видати їй довідку про заборгованість, і з цією довідкою вона може без дозволу батька вивезти дитину за кордон.

Олег Шинкаренко: Це тому, що є заборгованість, чи тому, що ця заборгованість дозволяє вивезти дитину за кордон?

Марина Куприкова: Це тому, що заборгованість дорівнює сумі платежів за 6 місяців.

Олена Сапожнікова: Якщо простими словами, він протягом 6 місяців не платить їй ці аліменти.

Олег Шинкаренко: Це я розумію, але чи означає це, що дозвіл біологічного батька взагалі не потрібен, щоби вивозити дитину закордон?

Олена Сапожнікова: Ні, якщо би він платив, Олеже, регулярно, і не було заборгованості, дозвіл був потрібен би.

Олег Шинкаренко: Ага, ось воно що. А що ж тоді кажуть в управлінні юстиції, що ти можеш хоч 50 гривень платити – і тобі нічого не буде? Вони що там – не знають українських законів?

Марина Куприкова: Справа в тому, що вона зверталася до управління юстиції в січні, а закон набув чинності…

Олена Сапожнікова: 6 лютого.

Марина Куприкова: 6 лютого став чинним.

Олег Шинкаренко: А що змінилося у сенсі тому, що раніше він міг плати 50 гривень?

Олена Сапожнікова: Ось це і змінилося, що раніше не було такого, якщо була заборгованість за 6 місяців, не було такого передбачено, що можна було без дозволу батька або матері, якщо б це мати не платила. А тепер, якщо от та особа, яка має сплачувати аліменти, не сплачує протягом 6 місяців, тоді може один батько чи мати вирішувати це питання.

Олег Шинкаренко: Я також чув про такий ліміт як 3 місяці, то там що? Про що там ішлося?

Олена Сапожнікова: 3 місяці це інше.

Марина Куприкова: Через 3 місяці, якщо людина не сплачує аліменти, вона потрапляє до реєстру боржників.

Олег Шинкаренко: Ага, все, тепер мені все ясно. Між іншим, прес-служба Мінюсту повідомила, що у Київській та Запорізькій областях почали діяти перші мобільні групи з ліквідації заборгованості по оплаті аліментів. Ці групи, звісно, не будуть вибивати борги із затятих неплатників, вони просто проводитимуть роз’яснювальну роботу серед державних виконавців щодо того, який саме засіб і як можна застосовувати до боржників. Тобто – кому примусові роботи, а кому і арешт. Прес-служба Мінюсту повідомляє, що до кінця лютого аналогічні мобільні групи проведуть перевірки в усіх регіонах України, і от лютий вже закінчився. Марино, а чи працювали такі мобільні служби у Краматорську? Що ви чули про їхню роботу? Чи були вони корисними?

Марина Куприкова: На жаль, про такі мобільні групи ми лише чули, але на практиці з ними ще не зустрічалися. Звичайно, вони можуть бути корисними. Чому? Тому що зазвичай у державних виконавців не вистачає часу чи то бажання проводити цю роз’яснювальну роботу, і незнання законодавства не звільняє від відповідальності, а якщо боржники будуть знати про те, що їм погрожує у разі не сплати аліментів, вони, я вважаю, будуть швидше реагувати, щоб виправити ситуацію, що склалася.

Олена Сапожнікова: Правильно ви сказали, так, якщо вони будуть знати, що їм загрожує, тобто це таке роз’яснення-залякування. Тобто, фактично в них роль такого мобільного залякування в регіонах України, і вони мають охопити всі регіони, щоб полякати всіх. І вони не тільки, до речі, роз’яснюють, а вони ще й проводять перевірку стану виконання цих рішень. Тобто, їх би, може, й не так всерйоз сприймали, якщо б вони просто приїжджали, розказували що це таке, і що за це може бути, а вони ще більше того перевіряють, як державна виконавча служба виконує от саме ці виконавчі листи, як відбувається цей процес і дивляться за відсотками, за строками. І от цікаво, чи буде якийсь як результат цього, чи це просто буде анонсуватися і все. Як ви думаєте, Марино, що з цього буде?

Марина Куприкова: Ми маємо вже на сьогодні те, що 25 тисяч боржників не випустили за кордон, і вже на сьогодні ми маємо великий показник погашення заборгованості з аліментів.

Олена Сапожнікова: 50 мільйонів, як називає Павло Петренко.

Марина Куприкова: Хоча минуло дуже небагато часу.

Олена Сапожнікова: За 10 місяців, він наголосив, 50 мільйонів гривень, чи це багато чи ні?

Марина Куприкова: Звичайно, багато, тому що раніше боржник не відчував відповідальності тої, яку відчуває зараз.

Олег Шинкаренко: Ну, виходить, що ті, хто не платять аліменти, як це не парадоксально звучить, досить таки багаті люди, адже за кордон можуть дозволити собі виїжджати люди які порівняно багато… ну, можна сказати, середнього доходу і вище.

Марина Куприкова: Ну, не завжди, є і люди, які їдуть туди, щоб працювати.

Олена Сапожнікова: Олеже, там не тільки загроза заборони виїзду за кордон, а також тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом на 6 місяців, користування вогнепальною, мисливською, пневматичною, холодною зброєю, тимчасове обмеження у праві полювання і ще соціальні роботи, які найбільше всіх страшать, і адміністративний арешт. Соціальні роботи чим страшні цим особам? Оскільки вид таких робіт вирішує місцева влада і, якщо це маленьке містечко, місцева влада може прийняти рішення, це в суді буде вирішуватися, але все ж за подання бачення міської ради, що які потрібні соціальні роботи в місті можуть бути, наприклад, підмітання центральної площі. І уявити, що це доволі поважна людина має заборгованості, і вона буде мести від 120 до 240 годин цю площу, я думаю, що, можливо, він буде навіть згоден замінити це на адміністративний арешт, щоб його тільки ніхто не бачив.

Олег Шинкаренко: Здавалося б, зміни у законодавстві вирішують всі проблемні питання Олени, але на практиці вона просто не знайшла свого колишнього чоловіка в реєстрі боржників. Марина звернулася до управління юстиції Краматорська, і там сказали, що в реєстр ще не включено всіх боржників. Чому так сталося, Марино? Як можна посприяти тому, щоб боржник швидше потрапив до цього реєстру? Які треба мати документи?

Марина Куприкова: Ну, насправді, як вже ми можемо говорити зараз, то до цього реєстру повинні автоматично через систему автоматичного виконавчого провадження потрапляти всі, у кого заборгованість перевищує 3 місяці. Але через загруженість державних виконавців, вони просто це автоматичне виконавче провадження не вносять всіх документів одразу, і у них на столах купи справ, виконавчих проваджень, які просто не внесені ще до електронної системи. Наразі, цього боржника вже внесено до електронного реєстру боржників, і результат вже є.

Олег Шинкаренко: Тобто там є така певна черга, і може бути так, що 3 місяці аліменти не платяться, а потрапить він до реєстру ще через три місяці.

Марина Куприкова: Насправді такої черги не повинно бути, ну, а на практиці…

Олена Сапожнікова: А фактично, Марино, скажіть будь ласка, чи багато до вас звертаються в громадську приймальню з таких питань?

Марина Куприкова: Кожного тижня є до нас звернення щодо аліментів.

Олена Сапожнікова: А куди можна до вас звернутися? Адреса, номер телефону – можете сказати?

Марина Куприкова: Так, звичайно. Це місто Краматорськ, вулиця Катеринича 18/1Н. Номер телефону за яким можна телефонувати – 098 280 29 22.

Олена Сапожнікова: Ваші консультації безкоштовні?

Марина Куприкова: Так, звичайно.

Олена Сапожнікова: А от саме останнє звернення, яке от вам спадає на думку з цього приводу, яке можете розказати?

Марина Куприкова: Стосовно аліментів?

Олена Сапожнікова: Так.

Марина Куприкова: Ну, стосовно аліментів, це все ж таки справа Олени, чому? Тому що там вже є позитивне рішення, і на сьогодні вона нарешті вивезла свою дитину до бабусі у Польщу, і тому ми щиро раді за неї і сподіваємося на подальшу позитивну динаміку по таким справам.

Олена Сапожнікова: А які ще є звернення? Чи звертаються чоловіки, що жінки не сплачують аліменти? Чи було хоч одне таке звернення?

Марина Куприкова: До нас не було таких звернень. Я хочу сказати, що до того як були прийняті ці зміни, взагалі дуже мало боржників було покарано. Люди могли роками не сплачувати аліменти і, як показує судова практика, то навіть кримінальні провадження були порушені в дуже рідких випадках, коли заборгованість сягала понад 5-10 років.

Олена Сапожнікова: А яке покарання може бути передбачене, щоб ще більше налякати людей?

Марина Куприкова: Ну, насправді, кримінальне сягає від одного до двох років навіть позбавлення волі.

Олег Шинкаренко: Історія неплатника аліментів є настільки класичною, що неодноразово потрапляла у народний фольклор. Є такий відомий анекдот про сварку чоловіка із дружиною: «Щоб ти жив на одну зарплату», – кричить вона. «Щоб ти отримувала з неї аліменти», – відповідає він». Але у цьому жарті є і велика доля правди. Яка би не була зарплата, а сплачувати аліменти з неї потрібно, хоч, як ми побачили, далеко не всі із цим погоджуються.