Балкани як територія варварів у світі між Сходом і Заходом у книзі Андрія Любки «У пошуках варварів»

І як новітнім варварам нам є близьким досвід іншої недоєвропейської території – Балканів, який береться описати письменник Андрій Любка в есеїстично-подорожніх нотатках під назвою «У пошуках варварів».

Здебільшого ця книжка – тревелог, в якому бракує хіба мапи й фотографій усіх згадуваних локацій. Любка гарно орієнтується в географії, історії та культурі Балканів і описує цю територію як місток між Сходом і Заходом. Показує приховану останню мечеть Белґрада чи іронічно демонструє, що в Косово, попри всі очікування, на заправках був інтернет, а дороги були чудовими. Чого не скажеш про решту начебто цивілізованіших Балканів.

Балкани Любки – дуже непричесана територія, яка виставляє свої історичні травми й поруйновану архітектуру, як прокажений рани. А шляхи письменника здебільшого пролягають не тими місцями, які заведено виставляти в Інстаграм, а по принагідних селах чи барах, куди ходять лише місцеві мешканці. Хоча він також описує підкреслено туристичні місця. Як-от фейкове місто Дрвенґрад, яке збудував режисер Емір Кустуриця, втіливши в ньому все, що уявляють, коли чують про Балкани. І створивши в такий спосіб дивне мертве бутафорне місце.

Одне з важливих спостережень Любки в цій книзі стосується внутрішніх кордонів. Скажімо, в багатьох українців під час проходження кордону виникають тривожної думки, що тебе не пропустять. Згадають тобі якісь давні гріхи або скажуть, що в тебе не вистачає дивовижних документів і розвернуть, мовляв, вертайся у свій дикий степ. Тобто поділ на цивілізацію і варварів проходить у наших головах і відчувається дуже чітко. Це ми самі ділимо світ на наш і їхній. І на це є свої історичні причини.

А прочитати про те, як саме Балкани стають містком між Сходом і Заходом та пошукати варвара у собі можна із книжкою Андрія Любки «У пошуках варварів» від видавництва «Меридіан Черновіц».