Холодне колесо сансари в романі Олега Полякова «Крижана карусель»

Христина живе без батьків. Її татко перебуває хтозна-де, а мама живе в Америці, куди обіцяє забрати доньку. Сама Христина почувається водночас самостійною й безпомічною. Вона ходить на Майдан і вірить в українське майбутнє, але також вона цупить із волонтерської скриньки гроші на квиток до Америки. А коли її викривають, дівчинці стає страшенно соромно, і розпочинається її дивовижна напівподорож-напівсон. Христина напивається й проходить крізь усі можливі містичні брами Києва. І, звісно, виходить у якесь задзеркалля. Але Київ – лише початок її спокутувальної мандрівки.

Христина з подругою їде в Старі Маслюки. Це село на узбіччі світу, про яке ніхто не знає і в якому крутиться крижана карусель – таке своєрідне колесо сансари. Щось середнє між буддистським символом, гральною рулеткою, звичайною розважальною каруселлю й обрядовим солярним елементом. Замість забитого села дівчина опиняється в якомусь казковому світі. Старі Маслюки такі ж прекрасні, як фантастичні світи, якими водив Лускунчик гофманівську Марі. Але й моторошний, адже тут почуття Христининої провини набуває перебільшених викривлених рис. І вона проходитиме усіма колами цього фантастичного пекла, щоб оновитися. Щоб витримати свої фантасмагорійні випробування й дочекатися, доки крижане колесо фортуни повернеться. А читачам тим часом лишається сподіватися, що це колесо не розчавить Христину.

«Крижану карусель» можна крутити в кілька способів. Можна спостерігати, як реальні образи викривляються у дзеркалах цього роману. Як розрізнені люди Майданних часів поринають у божевільний танок смерті – беруться разом за руки й кружляють по колу. А можна гуляти разом із героїнею Новими Маслюками, роздивляючись усі його дивовижні закапелки. І в цьому ландшафті буде стільки від Гофмана й Гоголя.

А перейнятися атмосферою провінційної чортівні й поринути в розкішний і моторошний кількарівневий сон можна з романом Олега Полякова «Крижана карусель» від видавництва «Дім Химер».