Віра — коректорка з гарним стажем і досвідом, але з низкою розчарувань в особистому житті. У неї позаду два невдалих шлюби і двоє обожнюваних дітей її далекого незнаного брата, якими дівчина опікується. Після злиденних робіт і численних підробітків Віра влаштовується працювати в престижну компанію. З офісом на Хрещатику, дрескодом і шаленими корпоративами. Її колежанки — стервозні багаті дівчата, яким Віра інстинктивно не довіряє. Вона намагається поводитися так, щоб сховатися. Щоб ніхто не здогадався про справжній життєвий шлях жінки, сповнений проблем і нещасть. Та з часом вона розуміє — кожна з її колежанок так само, як і вона, ховається за різкими фразами й ідеальними зачісками.
А далі авторка береться психоаналізувати всіх цих дівчаток з ідеальним макіяжем і пафосним дозвіллям. Змиває з них, як косметику перед сном, всю цю бундючну видимість. І що виявляється? Що за кожною із них ховається маленька ображена, налякана і нещаслива дівчинка. Що всі вони недолюблені батьками й мали складне дитинство.
Здається, саме тому всі офісні працівниці так охоче крутяться навколо свого пристаркуватого начальника-бабія. Бачать у ньому сильного татка, так би мовити. Когось, хто їх захистить і виконає всі їхні бажання. Його магнетична сила і влада роблять їх безвольними і штовхають у його хтиві обійми. І тільки Віра, наче норовлива підлітка, дає відкоша своєму начальнику і всіляко намагається поставити його на місце і підбадьорити інших дівчат. Підтримати їх у прагненні знайти себе, змінити своє життя, бути собою.
А прочитати про інтриги одного київського офісу і розібратися з комплексами героїнь, а принагідно і своїми власними, можна в романі Жанни Куяви «Говори, серце, не мовчи» від видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля».