Тетяна Петренко
Мистецтво стосунків та стосунки про мистецтво у романі Анатолія Дністрового «Б-52»
У старого доброго англійця Джона Фаулза є роман «Колекціонер». В ньому один маніакальний простак викрадає мисткиню-інтелектуалку. І далі весь роман ці двоє намагаються співіснувати. Він заворожено спостерігає за її неземною інтелектуальністю і насаджує її, як красивого метелика, на голку в своїй колекції. Вона натомість шкодує його і не розуміє, як людей, які не читали класику, взагалі земля носить. А тепер уявіть, що маніяк вивчився й розібрався в мистецтві, але не припинив насаджувати живі створіння на свою голку. Отак ми отримуємо роман «Б-52» Анатолія Дністрового
Ведучі1
Його маніяк, Мирослав Шефер, успішний офісний працівник. Він досягає неабияких висот у своїй роботі і одним порухом брів змушує нервувати працівників компанії. І в той час як колеги бачать Мирослава аналогом героя «50 відтінків сірого», сам Мирослав бачить сенс буття лише в мистецтві. За костюмом успішного чоловіка ховається нереалізований драматург. І весь свій вільний час Мирослав проводить за пошуком матеріалу для п’єс, який він висмоктує з дівчат. Горе-драматург впадає за дівчиною, але замість будувати стосунки, він висмоктує усі її життєві соки й створює про неї п’єсу. Після цього дівчина його більше не цікавить. Та от якось в житті Мирослава трапиться дівчина, з якою він хотітиме чогось більшого. Чи зможе він довго утримуватись від спокуси перетворити її на п’єсу? Навряд.
А ще цей поведений на мистецтві дивак є чи не єдиною постаттю на всіх художніх виставках, який справді зупиняється перед полотнами, щоб подивитись на них. Тоді як решта відвідувачів приходять на відкриття, щоб відхопити свій шмат життя, пофліртувати і випити на дурняк кілька келихів вина. І зокрема цим він чіпляє нових жертв на свій гачок.
Прочитати історію цього українського колекціонера і поіронізувати з великої ролі мистецтва, яке єдине начебто і робить життя чогось вартим, можна в романі Анатолія Дністрового «Б-52» від видавництва Академія.
