Стас їде працювати в Саудівську Аравію — країну, де жінки є тінями своїх чоловіків і не мають права нічого робити без їхнього дозволу. Але суворі правила й чорна накидка не перешкоджають дівчатам зваблювати тих, хто їм до вподоби. Тож Стас заводить роман із саудиткою. Вона юна й безумно сексуальна. Вона сама знаходить чоловіка і сама приїжджає до нього додому. Ні, вона не може зв’язати й двох слів англійською. Але щось у дівчині чіпляє Стаса. І це щось – шалений адреналін від думки, що за зв’язок з із нею його можуть не просто звільнити з роботи, а стратити.
Екзотична красуня відрізняється для Стаса від всіх його численних жінок, про яких він згадує в романі. Вона не намагається його завоювати й одружити на собі. Джана з’являється в його домі тільки для задоволення. Їй подобається кава в турці, фініки й тваринний секс, її не лякає можливе покарання за ці радощі життя.
І, можливо, це був би ще один коротенький епізод з життя знудженого чоловіка, от тільки між ними зав’язується переписка, яка робить для Стаса цю саудитку найбажанішою людиною на світі. Ні, в їхніх діалогах немає нічого особливого. Джана може перепитувати його по 20 разів на добу, як він, який в нього настрій, як в нього справи. Говорити з ним про американську літературу і про актуальні новини. І ця переписка стає для чоловіка найважливішим зв’язком у світі. Здається, ця турбота – це те, що йому справді було потрібно. І тільки одна річ бентежить Стаса. Джана реальна не говорить йому ні слова. А він мріє не про цю реальну юну Джану з плоті й крові, а про той турботливий голос із месенджера.
У цю історію вклинюються вставки з життя журналістки, яка начебто занотовує її. Вона весь час повторює, яке ж жахливе й безправне життя жінок на Сході, і як їй самій пощастило. Але переймаючись цією історією, оповідачка виявляє власну незахищеність і безправність, залежність від родинних і суспільних очікувань.
А прочитати історію забороненої любові у східному екзотичному ландшафті можна в романі Олени Андрейчикової «Тінь у профіль» від видавництва «Книги-ХХІ».