Про гендерні квоти у світі чаклунок та чаклунів в книзі Террі Пратчетта «Право на чари»

Згідно з правилами фентезійного світу відомого британського письменника Террі Пратчетта чарівником стає восьмий син восьмого сина. А коли восьмою несподівано народжується дочка, світ впадає в паніку й не знає, як із цим бути. Тож у цій книзі йтиметься не лише про очікувані пригоди та магію, а й про соціальні зміни, що відбулися в суспільстві за минуле століття.

У романі «Право на чари» читачі мають змогу спостерігати, як феміністичний рух ХХ століття відбився у фентезі. Героїня цієї книжки, Еск, народилася чаклункою. А оскільки раніше дівчата вище статусу відьом не піднімалися, її доведеться боротися за своє право на чари, майже штурмом беручи академію чарівників, елітний чоловічий навчальний заклад. Для чого юній чарівниці Еск спеціальна магічна освіта? Так склалося, що без відповідних знань вона не може контролювати свою силу, а чари дівчинки якщо не шкодять довкіллю, то в дуже непередбачуваний спосіб змінюють його.

Що цікаво, попри вік головної героїні «Право на чари» –  це не підліткове фентезі з типовою сильною бунтаркою, яка рятувала б світ і здобувала собі право на місце в ньому. Рух за жіночу емансипацію ХХ століття неможливо уявити без досягнень його попередниць. Тож так само, як діяльності феміністок була б неможлива без роботи усіх жінок попереднього століття з прозою сестер Бронте включно, так юній чаклунці Еск мало що вдалося б без старої відьми, бабусі Дощевіск. Ця героїня не бунтує проти чоловічого світоукладу. Ба більше, завдяки їй ми бачимо, що жінки мають доступ до того ж джерела магії, що й чоловіки, тільки їхній підхід до цієї справи інакший. Тож традиційно всі привілеї цього світу знаходяться в руках чарівників, а відьмам залишається менш оплачувана робота й дещо інший тип магії. Але, здається, такий стан справ у Дискосвіті не надовго.

Чим закінчиться історія Еск і як феміністичні тенденції ХХ століття знайдуть собі місце в популярній формі фентезі – читайте у книзі «Право на чари» Террі Пратчетта, який входить до великого фентезійного циклу романів письменника під назвою «Дискосвіт».