Кінець світу – одна з улюблених тем ХХ століття, оскільки осмислюючи Другу світову та Голокост неможливо не дійти цієї паралелі, адже світ не просто пережив катастрофу, а назавжди втратив свою довоєнну подобу. В американського ж письменника Курта Воннеґута кінець світу набуває особливо гротескних рис. Автор повсякчас звертається до цієї теми, натякаючи нам, що світ остаточно збожеволів, а цивілізації в його романах приходить кінець. Скажімо, у «Колисці для кішки» світ гине від нової речовини від винахідника атомної бомби. І жодне застереження, що людство грає в небезпечні іграшки, не здатне витверезити цей світ і відвернути катастрофу.
Якщо вірити роману «Буфонада, або Більше не самотні», кінець цивілізації починається з маленької драми в кожній окремій родині. У багатої і впливової родини Свейнів народилися двійнята. Їхній вигляд жахнув батьків. Тож вчинивши як у готичних романах, батьки закрили дітей у віддаленому маєтку й лишали виростати серед слуг, але не дали їм і граму своєї любові. От тільки так склалося, що двійнята були особливо геніальними. І разом вони зробили два фатальних для людства винаходи. Один із них – об’єднати людей не за родовою ознакою, а за штучно наданим їм другим ім’ям. І гаслом, під яким проводитиметься вся ця кампанія з перерозподілу Америки, буде згадане у назві «Більше не самотні». Звісно, скажете ви, це їхня реакція на відсутність батьківської любові. І на американську мрію, яка вчить кожного пробиватися в житті самостійно.
До чого тут кінець світу, запитаєте ви? Справа в тому, що об’єднання за ознакою другого імені почало процес повернення від демократії до феодалізму, рабовласництва та почало зворотний рух цивілізації. І ось замість 5 десятків штатів ми бачимо територію панування герцоґа Оклахомського й короля Мічиґану, криваві війни та іншу буфонаду. А нащадки героя матимуть єдину життєву мету – стати рабами однієї з таких правительок, перейнявши її середнє ім’я. Вам це не нагадує зміну громадянства на більш привабливе?
А про те, що саме у світі пішло не так чи що спричинило загибель цивілізації і спонукає подумати чудовий сатиричний роман Курта Воннеґута «Буфонада, або Більше не самотні», який переклали у видавництві «Вавилонська бібліотека».