Василь живе в провінційному містечку, плете різноманітні вироби з лози й почувається зайвим у домі своєї дружини. Вона – успішна журналістка, яка соромить і соромиться свого чоловіка. Щоб не дратувати кохану смородом від обробляння лози (або ж щоб не почуватись приниженим і другосортним) Василь все частіше ходить працювати у лісову хижку. І незабаром в цей альтернативний дім починає приходити альтернативна жінка. Ні, не коханка Василя. Ромська дівчина Зора, яка, як і Василь, шукає втечі від звичного їй світу. Зора розслідує обставини смерті своєї сестри й намагається втекти від нав’язуваного батьками шлюбу. Тож протягом роману ці двоє підтримуватимуть одне одного. Василь нагадуватиме Зорі, що вона вільна сама обирати, як їй жити. Зора показуватиме Василю його цінність як майстра й людини.
Але ховатись від життя до скону неможливо. Маленьку лісову хижку, як дитячу схованку цих двох дорослих, легко знищити. Тож героям роману доведеться відстоювати право на власне, можливо навіть спільне, щастя. І зробити це доведеться дуже дорогою ціною.
Екзотичне ромське походження перетворює Зору на таку собі лісову Мавку – далеку ідеальну жінку. От тільки ця жінка беззахисна і перед своїм народом, і перед українцями. Зора дуже хоче розраховувати на порятунок від свого лицаря Василя. Так само як Василю хочеться забутися в товаристві цієї дівчини. Та врешті їм обом доведеться навчитися самостійності й самим вирішити, як розплутати клубок особистих проблем і нещасть.
А прочитати драматичну історію пошуку любові, свободи та щастя можна в романі Олени Волинської «Повелителька ліхтарів» від видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля».
0