Випадок зі зґвалтуванням дівчинки в Луцьку розслідує поліція, з дитиною працює психолог. А підозрюваний чоловік, на якого вказує потерпіла, її рідний батько, перебуває на волі. Адже, згідно КПК України, до появи результатів експертизи та встановлення ймовірної його причетності до злочину підстав для затримання немає.
Начальниця сектору ювенальної превенції управління превентивної діяльності ГУ Нацполіції у Волинській області, майор поліції Інна Остапович розповідає, що цей випадок був одним із найскладніших для неї за останній час, тому, що найчастіше насильниками є чоловіки, які вийшли на волю після певного терміну ув’язнення і живуть з жінками. Однак випадки, коли рідний батько ґвалтує доньку, є поодинокими.
За словами Остапович, сімнадцятирічна дівчинка після сварки з мамою на знак протесту пішла жити до батька.
«Донька поконфліктувала з мамою, пішла до тата. Мама знала, що вона в тата. Він розпиває спиртні напої. Тато проживає разом зі своєю матір`ю в однокімнатній квартирі. Мати зранку пішла по продукти, і він із застосуванням ножа і фізичної погрози зґвалтував свою рідну доньку. Разом з тим, у людини, яка вживає довгий час алкоголь, вже є якісь руйнування психіки . І тим більше в 2007-2009 року він перебував на обліку, як сімейний насильник. Я думаю, дружина розлучилась саме тому, тому що він здійснював сімейне насильство відносно дружини. А фактів насильства відносно дитини як таких не було».
Майор поліції Інна Остапович повідомила, що згодом батько забрав доньку із собою туди, де він працював, змушував її вживати алкоголь і продовжував ґвалтувати. Врятуватися дівчинці допоміг випадок — з батькової кишені випав телефон, і вона змогла подзвонити близьким:
«Він був у стані сильного алкогольного сп`яніння , випадає в нього телефон . Дочка бере телефон. Телефонує своєму другові, потім мамі. Відповідно мама зателефонувала вже на лінію 102. Відразу ж вона поїхала, забрала свою дочку, тато був заарештований. Почались допити, експертизи. І, відповідно, психологи працюють з цією дівчинкою».
За зґвалтування неповнолітньої передбачена кримінальна відповідальність за статею 152 ч. 3 ККУ, кривдник карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років. За словами Інни Остапович, суди завжди на стороні жертв, але буває складно встановити сам факт насильства. Зокрема, багато залежить від рідних, які часто замовчують факти насильства:
«Звичайно, більшість батьків намагається приховувати. І для нас це кропітка робота. Я розкажу вам давніший випадок в одному з районів. Наш працівник ювенальної превенції проводив профілактику в одному із навчальних закладів сіл. І ми звернули увагу на дівчинку (дівчинка, 8 років), яка вела себе трохи незвичайно. Була скована, залякана, боязлива. Почали працювати над цією дитиною, працювали десь півроку, поки ця дитина сама не розказала ситуацію, як співмешканець мами її розбещував. Відповідно, там ще було три дівчинки. І вони дали покази. Дуже довго над цим випадком працювали. Мама не вірила».
Аби виявляти та запобігати насильству над дітьми,сектор ювенальної превенції співпрацює і з громадськими організаціями, проводить профілактику у школах, а також, дає рекомендації дітям і батькам, куди звертатися у таких випадках:
«Є телефон дитячої гарячої лінії „ЛаСтрада“. Ми в минулому році розповсюдили такі листівки по навчальних закладах, куди дитина може анонімно зателефонувати і розказати . Це буде дзвінок анонімний. Він безкоштовний. І відповідно там уже пряма робота з психологом. Він вислухає цю дитину, дасть поради, рекомендації».
Директорка департаменту комунікацій «ЛаСтради», Альона Зубченко, пояснює, як діяти дітям в таких ситуаціях:
«Якщо дитина до нас телефонує з інформацією про те, що по відношенню до неї є жорстоке ставлення, зокрема, насильство будь-якого типу — чи то сексуальне, чи то фізичне насильство, перш за все наші консультанти надають їй психологічну консультацію, намагаються її заспокоїти. Діти часто телефонують в такому стані, коли важко щось розказати.
Головне, що робить наш консультант — це надає психологічну консультацію. Потім, коли дитина вже в більш-менш довірливих стосунках з консультантом, вона може розказати власне про те, що трапилося. Перше, що ми рекомендуємо зробити, це не мовчати, а розповісти комусь із дорослих, кому довіряє дитина, про той випадок, який з нею стався. І тут залежить все від того, хто є кривдником», – каже Зубченко.
Експерт додає, що після розмови з дорослими діти разом з ними повинні звернутися до Служби у справах дітей та в поліцію.
Окрім «ЛаСтради», постраждалі можуть звернутися до Волинської правозахисної громадської організації «Асоціація місцевого розвитку «Велес». Голова організації Віктор Вальчук каже про сумний досвід таких звернень, тому що багато жертв, зокрема жінок , звертаються до них вже після 30 факту насильства. А про зґвалтування взагалі воліють мовчати:
«Часто буває, що жінки виконують всі забаганки своїх чоловіків. І чоловіки це розуміючи, а це і законний чоловік,і громадянський, співмешканець, і не виносять оце сміття з хати лише тому, що він продовжує чинити певні сексуальні дії над дитиною. Але найстрашніше – коли дитина від іншого шлюбу, і чоловік починає шантажувати. Мовляв, якщо ти не будеш виконувати мої забаганки, то я зроблю щось з дитиною».
Крім того, можна звернутися в Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області, де надають допомогу різним групам людей:
«В нас є така категорія, як вчинення насильства в сім`ї або реальна загроза його вчиненню. Якщо це було насильство не в сім`ї, людина є також потерпілою. Потерпілим ми теж надаємо адвокатів».
Тому, якщо ви стали свідком насильства стосовно іншої людини, чи ви і є, власне, жертвою насильницьких дій, телефонуйте в поліцію за номером «102», також на гарячу лінію «ЛаСтради» та Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області.
Національна дитяча «гаряча лінія» працює щоденно, окрім неділі, з 10:00 до 20:00 (0800500225 або з мобільного 772).
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області — 0332-77-03-17, 0332-77-03-19.
Аріна Крапка, «Громадське радіо», Луцьк