Криві Луки — місце, де починається нове життя

Я так мало знаю про Донбас, тому мені дуже цікаво його досліджувати. Ви можете думати, що сьогодні зовсім вже не найкращий час для подорожей на схід, адже війна, небезпечно. Сьогодні я розповім про маршрут, який запланувала особисто для себе. Це Донбас, але та його частина, де безпечно, де люди радіють кожному туристу і роблять все, щоб до них їхали зі всієї України, а також іноземці. Їх, зі слів моїх інформаторів, там не мало. Отже, сьогодні їдемо в Криву Луку.

У 2014 році в районі цього селища точилися бойові дії. 19 червня 2014 року стався бій, у якому українські сили визволяли населені пункти неподалік — Красний Лиман, Ямпіль і Закітне. Сьогодні селище Крива Лука – це безпечна Україна, прихисток переселенців і активних людей, що знайшли своє нове життя в крейдяних складках над Сіверським Донцем.

Доїхати можна з Краматорська маршруткою, а до Краматорська потягами. До Краматорська навіть «Інтерсіті +» їздить, а це означає, що проблем із квитками немає, ну тільки якщо ви не захочете їхати просто тут і зараз. 

Найкрутіше в Кривій Луці те, що селище межує із заповідником «Крейдова флора», це місце не просто так виокремили. Бо ми то знаємо, що людям тільки дай і все до чого дотягнеться рука буде перетворено на бізнес та ресурси, а тут маємо надію, що унікальна геологічна місцевість доживе до часів наших онуків. Тільки уявіть – крейдяні гори, порослі деревами та кущами, у підніжжя — річка Сіверський Донець. А в низині між тими горами неначе застрягли в часі охайні хатки.

В Кривих Луках в гарячий туристичний сезон місце для ночівлі треба бронювати заздалегідь, там самі мешканці здають хати. А є ще й такі, що просто на території своїх садиб облаштували душ, туалет і дозволяють туристам ставити намети просто у дворі. Тут є пасічники, гончарі та це далеко не всі місцеві жителі. Серед них є переселенці, які почали своє життя з нуля. Спілкування з ними дуже заряджає і надихає. Окрім спілкування, раджу зарядитись і надихнутись відвідавши майстер-класи з бджолярства, якщо не боїтесь бути укушеними, або гончарства. Баночку меду або філіжанку ручної роботи заберете додому на згадку.

Ви колись чули слово «Подінців’я»? Ідеться про територію навколо річки Сіверський Донець. Як не дивно, то люди, які навколо річки мешкали, сформували свій особливий побут, звички. Відчути себе частинкою Подінців’я можна пройшовши маршрутом навколо селища Криві Луки. Слухати спів пташок, плескіт річки та вдихати запах степу — це все ті бонуси, які отримує подорожній турист влітку. А зимою вдягніться тепліше і відчуйте сонний спокій. Знаєте які там зірки? Я знаю, шалені, такі, що наче от-от торкнешся.

Маршрут не займе у вас багато часу, для мого темпу – півтори години, а звичайні люди, а не коні, мають розраховувати на 2-2,5 години. Або розрахуйте собі цілих 5 годин, щоб мати час просто зависнути в красі та насолодитись тишею. Якщо після прогулянки вам захочеться ще активності, то вперед, саме для таких непосидючих в селищі можна замовити тур на байдарках. Сплав річкою Сіверський Донець може тривати день або два.

Якщо вже приїхали влітку і не на 2 дні, а на повноцінний зелений відпочинок, то знайте, що поруч є блакитні озера з чистою блакитною водою і білим піском. Там відпочивають місцеві, але всі туристи також зможуть знайти місцинку площею в кілька рушників.

Донбас вражає? Це точно. Шкода тільки, що певний час ми не зможемо собі дозволити безперешкодно відпочивати там, де хочемо, у тих місцях, про які з таким захватом розповідають колеги, що народились на Донбасі.

Я оптимістка і точно знаю, що свій Донбас ще побачу. Це була програма Путівник на Громадському радіо, вірте і це точно станеться.