У небезпечні місця вас просто не пустять, — еколог про туризм на Донбасі

“Минулого року ми відправились на пошуки рідкісних рослин уздовж Айдару. Довго не могли знайти місце, де поставити намет, аби військові нас не бачили – це була справжня проблема. Дійсно, вони бачать все. Втім, жодних проблем це не спровокувало”, – про  свій досвід подорожі Донбасом розповідає еколог Олексій Василюк. Олексій пройшов маршрут пішки і знає, що дивитися, де безпечно відпочити, а куди заходити не варто.

Куди їхати відпочивати безпечно?

Абсолютно комфортне і безпечне узбережжя від Новоазовська до самого Маріуполя. Там нічого не завадить відпочинку.

У Донецькій області зараз невелика кількість туристичних баз, тому, якщо ви плануєте їхати із родиною – швидше знайдете відповідне місце десь у Запорізькій області. Якщо ви турист, який подорожує із рюкзаком та наметом, то знайте, узбережжя на  Донеччині значно цікавіше, ніж узбережжя в Запорізькій області.

Сіверський Донець – альтернатива морю!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це одна із найбільших річок України, по якій можна спускатися вниз на байдарках. На початку червня річка розливається, утворюючи острови та заводі. Під водою квітнуть тюльпани, півники та рябчики і це найкращий час для прогулянки біля води або на човнах.

У Сіверський Донець впадає шість річок і всі вони нерегульовані, тобто у природному стані. Не всі вони придатні для купання, проте всі ідеальні для релаксу. Одна із дивовижностей берегів Сіверського донця – крейдяні гори.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Олексій Василюк згадує, що був вражений, коли вперше побачив цю картину:  “На горах квітнуть червоні воронці, а внизу затоплені луки із візерунками із квітів. Такого ми не побачимо ніде у світі. Трохи подібний ландшафт є у Білгородській області Росії. Втім, найбільше його саме на Луганщині. Цей ландшафт унікальний для всього світу. Я не розумію, чому це не туристична мека. Окрім того, можна допливти човном до Святогірська”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подорож у Святогірську лавру – маршрут на вихідний для мешканців Краматорська і прилеглих містечок. Також це прекрасна 2-3 денна подорож для тих, хто живе в більш віддалених місцях. Монастир стоїть на крейдяній скелі у підніжжя якої протікає Сіверський донець.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еколог застерігає, що на Донбасі до вашого намету можуть підійти військові. Він радить сказати, що ви тиристи: “Вам потиснуть руку і посміхнуться. Жодних проблем не буде. Звичайно, якщо ви будете рухатися ближче до сірої зони – ніхто вас не пропустить. Біля деяких міст створені захисні смуги із розтяжками. Втім, до них вас не пропустять. Вас не пустять туди, де з вами трапиться щось не те. Якщо не бажаєте ставити своє життя під загрозу, будьте пильні, не лазьте по кущах і хащах. Знаходьтеся на відкритій місцевості, де відпочивають люди. Також не варто лазити за межами стежок. Особисто для мене, це сумна новина.”

Що буде із Донбасом і чому варто встигнути побачити його сьогодні?

Саме затоплення шахт сформує майбутнє Донбасу. Шахтні води піднімуться з глибин. Вони вже почали витікати.

Уявіть собі квадрат, в якому по кутах буде Донецьк і Стаханов (нині це місто перейменоване в Кадіївку). Це місце повністю зайняте шахтними полями, тобто місцями де під землею величезні шахти. Земля там просіла – це величезний котлован. Він на 2-3 метри нижче за природній рівень грунтових вод. Затоплення шахт призведе до того, що там стоятиме вода.

“Гідрогеологи вважають, що основна індустріальна частина Донбасу стоятиме по коліна у солоній воді. Шахти і заводи будуть підтоплені. Такого індустріальні туристи не бачили ніде у світі. Втім, це може стати привабливим з точки зору туризму”, – наголошує Олексій Василюк.

Ви подумайте, скільки людей сьогодні хоче поїхати у Чорнобиль. Люди прагнуть побачити покинуте місто – це унікальний досвід. Це при тому, що там немає архітектурних пам’яток. Те, що залишиться від індустріальної частини Донбасу – може стати  дуже привабливим туристичним об’єктом для поціновувачів індустріального туризму. Так, це зворотна сторона медалі, але гріх нею не скористатися.